Едуард Панарін: «Якби нашим спортсменам трішки стабільності…»

Головний тренер збірної України підбив підсумки сезону, що майже добіг кінця.

Едуарде Євгеновичу, яким Ви запам’ятаєте 2013 рік в плані спортивних досягнень наших триатлетів?

Радує те, що цього сезону одразу кілька українців здобули медалі на етапах Кубка світу – Іван Іванов, Юлія Єлістратова та Єгор Мартиненко приміряли бронзові нагороди. Також приємно, що Данило Сапунов потрапив до першої десятки на чемпіонаті Європи. Дуже порадувала Олександра Степаненко - ніхто не очікував, що вона зможе так стрімко увірватися до еліти континентального триатлону і посісти п'яте місце на чемпіонаті Європи!

До того ж, 2013-й став роком поштовху для розвитку масового триатлону в нашій державі. На новий рівень вийшов дитячий триатлон завдяки Дитячій триатлонній Лізі, а також аматорський триатлон – завдяки Континентальній триатлонній Лізі. Це дуже важливо в плані масового оздоровлення українців, а також для загальної популяризації нашого виду спорту.

Якщо більш детально розглянути досягнення українців на міжнародній арені – чи задоволені Ви показниками підопічних у сезоні, що минає?

Відповідаючи на це запитання, хочу одразу відокремити - ми не говоримо про фінансування, воно наразі бажає бути кращим. Тому важкувато судити про успішність... Тобто, саму збірну ми змогли забезпечити підготовкою лише в зимовий період, надалі спортсмени вже готувалися за рахунок власних коштів і виходячи з можливостей своїх регіонів. У всякому разі, плани підготовки, заплановані спортсменами та їх тренерами, були виконані - я маю на увазі виступи на міжнародних змаганнях.

Що стосується результатів – поодинокі позитивні моменти, звичайно, були, я про них вже сказав. Проте, на жаль, не було стабільності в жодного нашого спортсмена. До прикладу, Олександра Степаненко показала на Європі свій кращий результат у кар’єрі, а потім все пішло на спад... У кожного з наших спортсменів чогось не вистачає: в одного плавання, в іншого - бігу або вело. А хтось має все, однак не може зібрати до купи. Тож, як висновок, скажу наступне: потрібно працювати над своїми «пробоїнами», щоб була стабільність – тоді все буде гаразд!

Чи є в наших збірних явні лідери?

Важко відповісти однозначно. Без сумніву, у жіночій команді цього сезону порадувала Єлістратова. Виступ на чемпіонаті світу я вважаю її кращим результатом у сезоні! Комусь може здатися, що 25-те місце - це далеко не межа мрій для спортсмена. Але повірте мені, що у світовому триатлоні це досить високий показник як для спортсмена, у якого плавання ще недавно було далеким від ідеалу. Ну і Степаненко обнадіює! Тобто, у жіночій збірній я б назвав лідерами двох спортсменок: Єлістратову і Степаненко.

А от у хлопців явного лідера наразі немає. Підібрався рівний колектив, у кожного є свої плюси і мінуси. Є у нас Сапунов, який показує досить стабільний результат. Решта спортсменів приблизно рівні за класом і час від часу «вистрілюють» на міжнародній арені – Іван Іванов, Єгор Мартиненко, Олексій Сюткін. Кожному з них треба ще чимало попрацювати.