Анатолій Галецький: «Діти з-за кордону залюбки виступали б на наших етапах ДТЛ»

Цього року Дитяча триатлонна Ліга відсвяткувала свій перший ювілей – Всеукраїнським змаганням з триатлону виповнилося 5 років! У розмові з віце-президентом ФТУ та куратором ДТЛ Анатолієм Галецьким ми підбили підсумки роботи за минулий сезон, увесь 5-річний період, а також чітко окреслили плани на найближче майбутнє.

Вітаємо, пане Анатолію! Отже, сезон закінчився. Якщо говорити загалом, то яким він вам запам’ятався і чи виконала ДТЛ ті завдання, які перед нею ставилися на початку?

Якщо говорити про сезон, що минув, то можна сказати, що завдання були виконані. Всі міста-організатори, які брали участь в підготовці етапів Дитячої триатлонної ліги, здійснили те, що планувалося, в повному обсязі. Це стало можливим завдяки підходові до дитячих змагань з тим самим професіоналізмом, що і до дорослих етапів. Організація працює, як єдиний механізм – діти відчувають належне ставлення до себе, а дорослі, відповідно, звертають увагу на те, як старається молоде покоління. Питання облаштування дистанцій, транзитних зон, бігової траси – нічим воно не відрізнялося! Все проходило, як єдиний захід! Приємно, що дитяча ліга вже закріпилася і її поважають не тільки на словах. До того ж, вихованці ліги вже з наступного сезону будуть виступати в юніорах.

Якщо говорити глобально, то яка головна мета стоїть перед ДТЛ?

Головна мета - збільшити кількість дітей, котрі хочуть займатися триатлоном, збільшити кількість міст і областей, які би хотіли займатися, в першу чергу, дитячим триатлоном. Добре в цьому напрямку працює представник Черкаської області, команда міста Корсунь-Шевченківській на чолі з тренером, що донедавна виступала в професіоналах - Олесею Марченко. Це відмінний приклад того, як дитячий тренер вміє і горить бажанням працювати з дітьми! Також дуже сильно за рахунок роботи дитячих тренерів виріс цього року рівень триатлону в Харкові.

Чи є ДТЛ тією основою, на якій можна вирощувати загальні традиції українського триатлону в перспективі наших олімпійських завдань і цілей? Доволі часто тренери жаліються, що немає своєї бази, тож доводиться дітей брати з плавання, легкої атлетики й так далі. А тепер ми маємо цілу Дитячу триатлону лігу!

Я думаю, що основним резервом для юнацької, юніорської збірної, а в подальшому й дорослої – повинна стати саме наша дитяча ліга. Це буде та сама основа. В мене немає навіть сумнівів стосовно цього, тому що технічні та психологічні навички в ранньому віці вже можна помітити. Психологічну стійкість, зарядженість на боротьбу, тренування і режим. І саме останній компонент налаштувати дуже не просто, бо налагодити свій особистий режим дня для юного спортсмена доволі важко… Не секрет, що існує брак власного вільного часу, іноді переважає навчання в школі, або ж мотивація батьків. Це дуже важкий процес.

За ті п’ять років, що вже позаду – як ви можете оцінити успішність Дитячої триатлоної ліги?

Можна сказати так – зараз ми на золотій середині. Можливо, за 5 років можна було б зробити і більше. Але на сьогоднішній день ті результати, які є в Дитячій триатлонній лізі, задовольняють керівництво федерації, тренерів, батьків і самих дітей. На всіх змаганнях планка піднята по чисельності в 100 чоловік, і для ДТЛ це далеко не межа. Це означає, що більше дітей займаються триатлоном, а коли вони не просто займаються, а ще й змагаються – то на такі заходи приходять батьки та родичі. Вони бачать, що все серйозно і відповідально, і радять віддати дитину в триатлон своїм друзям.

Неабияка мотивація і в самих дітей! Як я вже казав, дуже здорово, що вони виступають разом з дорослими на одній трасі. Коли вони бачать цих молодих і сильних атлетів – як вони одягнуті, як вони натреновані фізично, як вони виступають - то кращої мотивації і не вигадаєш! Дітям подобається, і вони говорять батькам, що хотіли б займатися цим видом спорту. Потім вже всім нам разом потрібно докладати зусиль - і дітям, і батькам, і тренерам також.

До речі, щодо батьківського фактора! Наскільки активними мають бути батьки на шляху до виховання майбутнього спортсмена?

Я не помилюся, якщо скажу, що тренери і батьки ставлять одну задачу – щоб наші діти виросли здоровими! А спортсмени з них виявляються вже походу – в кого є навички, в кого є хороша працьовитість, в кого є величезний талант. Не секрет, що дехто може через деякий час і піти. Тим не менш, повторюся, що головне завдання – це здоров’я людини. Що ж до спортивного інтересу, то мотивація приходить вже в процесі тренувань. Я ж кажу, що в цьому віці батьки хочуть бачити своїх дітей і чемпіонами, хочуть бачити на перших ролях. Більше того - іноді нам доводиться пригальмовувати особливо вимогливих батьків, тому що вони прагнуть до результату вже сьогодні і це збиває з якогось ігрового ритму! Іноді доводиться в прямому сенсі займатися вихованням вже самих батьків. Пояснювати, що не треба квапитись, що організм дуже по-різному росте, кожна дитина є унікальною. Враховуючи фізіологію, є дуже правильним поступовий підхід  поліпшення результатів – у плаванні він більш ранній, біг трошки пізніше, а вело - ще пізніше.

Я зараз пригадав слова Валерія Васильовича Лобановського, який казав, що ми своїм прагненням до результатів у юнацькому спорті – тренуємо та загартовуємо спортсменів інших країн. Тому що багато юнаків та дівчат вихолощуються ще до 20 років, адже їх постійно просто таки женуть за цим результатом і потім вони не мають ніякої мотивації - ані внутрішньої, ані функціональної. Наскільки сьогоднішні тренери розуміють, що потрібно дитині дати для початку базу, а потім все інше?

Зараз у триатлон приходять молоді тренери, які цим займалися професійно. Але поки що не зрозуміло, чи переросте їхній досвід у тренерську мудрість. Не будемо квапитися - і результати прийдуть. Зараз робити якісь оцінки не можна, тому що кожен має свій підхід, свої переконання. Через деякий час ми подивимося, хто довів спортсменів з дитячої ліги до складу юніорського-молодіжного та продемонстрував результат. Тільки так, напевне, можна визначити, тому що в процесі тренувань дуже важко зрозуміти. Не всі можуть демонструвати визначні результати, все ж так хтось може зупинитися на якомусь етапі, в когось можуть виникнути якісь життєві перепони. Тим не менш, головним завданням усіх тренерів повинно бути збереження здоров’я дітей. Після цього цілком можливо, що хтось зі спортсменів цього середнього ланцюга буде націлений, наприклад, і на олімпійське золото! Підготовка до стартів міжнародного рівня – це доволі важка десятирічна праця - і тренера, і спортсмена.

Скажіть, які плани в організаторів ДТЛ на майбутній сезон? Коли він стартує і де саме? Скільки буде етапів і чи відбудеться перший з них традиційно в Одесі?

На наступний рік в нас шість етапів Дитячої триатлонної ліги. Було вирішено, що шість - це оптимальний варіант. В 2018-ому році перший етап відбудеться в Харкові. Десь нас підштовхнули на це рішення технічні умови в Одесі в плані реконструкції легкоатлетичного манежу, тож ми не хотіли в таких умовах приймати спортсменів і десь відміняти старт.  Щодо Харкова, то це їм буде дуже на руку, тому що нині перша столиця переживає триатлонний бум! Що за якістю, що за кількістю спортсменів. 27 січня відбудеться дорослий чемпіонат по акватлону серед всіх категорій, всіх учасників Дитячої триатлонної ліги. Плюс, в наступному році також в справі Львів, Дніпро, Черкаси. Завдання на 2018-ій рік - підвищити якість проведення змагань, починаючи з технічного забезпечення, нагородження, співпраця з новими партнерами й так далі. Завжди є куди рухатися і треба працювати над цим.

Також, я маю бажання, щоб ми могли сюди запрошувати спортсменів з-за кордону. Поки що це доволі складно, але ми працюємо – наші спортсмени їздять до Латвії, до Польщі, тож ми хочемо запрошувати іноземців теж. Гадаю, що поки що ми слабко працюємо в цьому напрямку. Коли ми їдемо туди, привозимо багато призових місць, - розмовляємо про те, що і самі б раді запросити їх на наші змагання. Думаю, вони б залюбки приїхали до нас, але поки що це все було тільки на рівні розмов. Треба в цьому плані ще попрацювати. Плюс, іноземцям цікавий лише триатлон в чистому вигляді, - коли ми на відкритій воді пливемо, біжимо й так далі. В розриві, де в нас три етапи триатлону проходять окремо, вони не зацікавлені. Великим недоліком також є брак басейнів у наших містах. Дорогу та біговий майданчик завжди можна знайти, а підготувати взимку плавання - це велика проблема для всіх регіонів.