Юлія Єлістратова: "На шляху до перемоги мене підтримувала мама"

Нещодавно найсильніша триатлетка України виграла свій перший старт у сезоні - етап Кубка Європи в естонському містечку Тарту. Юля розповіла прес-службі Федерації триатлону України про свій шлях до перемоги, а також поділилася планами на майбутнє.

Вітаємо тебе, Юлія! Розкажи, якою для тебе запам'яталася гонка в Тарту?

З самого початку гонка склалася вдало для мене. Мені сподобалося плавання в річці з відчутною течією, причому більша частина дистанції була проти неї. Велосипедну трасу організатори назвали горбистою і технічною. Чесно кажучи, складних гірок я не відчула, велосипедний сегмент дався мені легко, тим більше були дівчата, які підтримали роботу. Але після деяких віражів на спуску дійсно доводилося «вставати на ноги» і розганятися, щоб залишатися в пачці. Велосипед я закінчила в першій пачці, і з транзитної зони вибігла першою. З невеликим відривом закінчила велосипедний сегмент молода канадка. Але я розуміла, що цю відстань можна скоротити, тим більше, вона, швидше за все, втомилася після індивідуальної їзди. Я відразу задала темп, побігла самостійно і вже через півкола стала лідером. До кінця першого кола суперниці трималися щільно на порівняно невеликому просвіті. Але на другому колі я значно збільшувала його.

Також, на змаганнях мені дуже сильно допомагала підтримка вболівальників. Приїхала мама, і це теж, однозначно, додавало мені сил.

Погода сприяла вдалому виступу?

Погода останні дні в Естонії стояла похмура і прохолодна, іноді йшов дощ. Я ж, навпаки, віддаю перевагу змаганням в жарких умовах. Але, на щастя, на в Тарту було сухо, і, працюючи на високих пульсах, я не замерзла.

На плаванні не було нечесної боротьби?

Конкурентки вели чесну боротьбу, ніяких особливих моментів я не помітила. На плаванні теж обійшлося без ударів, але, можливо, так завжди і є ближче до голівки пачки (сміється).

Як тобі організація змагань?

Організація проведення змагань мені сподобалася. Не очікувала побачити на етапі Кубка Європи величезну плазму, на яку іноді виводили і live-відео. І коментували змагання на трьох мовах!

Але були й недоліки. На спусках, які і так були досить вузькими, не закрили килимами люки. Якщо у обережних і менш технічних дівчат це призвело до переторможення, то у чоловіків були падіння і серйозні технічні поломки (тому, наприклад, не змогли закінчити дистанцію такі спортсмени, як Володимир Турбаєвський і Девід Рузсас). Також, в мене врізалася латишка, яка закінчувала велосипедний сегмент, коли я повертала на друге коло. На щастя її швидкість перед транзитною зоною була низькою, і я не постраждала. Але, думаю, організатори повинні були якось уникнути цього випадку.

Ти залишилася в Естонії і після старту. Тобі подобатися ця країна і її клімат?

Тренуватися в Естонії мені дуже подобається. Наша команда проходить підготовку в місті Отепя, який називають зимовою столицею Прибалтики. Але і зараз він повний спортсменів і любителів активного способу життя. Майже кожні вихідні в цих краях проходять змагання з різних дисциплін і різного масштабу. Це теж якоюсь мірою надихає, додає сил і бажання працювати.

Як оціниш прогрес і результати українських триатлетів за останній час?

Не може не радувати і прогрес українського триатлону в цьому році. У нашій скарбничці цього року вже є три бронзові медалі етапів Кубка Світу, місця в ТОП-5 і ТОП-10 на Чемпіонатах Європи. Дуже добре, коли зростає рівень внутрішньої конкуренції. Якоюсь мірою, ми і стимулюємо своїми перемогами товаришів по команді до нових досягнень!

Де плануєш виступити в найближчі місяці? Чи буде у тебе якийсь особливий настрій на Тісайварош - все ж таки, перший Кубок світу був там узятий!

Моїм наступним стартом буде етап Кубка Європи в Стамбулі, потім етап Кубка Світу в Тісайвароші. Особливого настрою на угорський етап, відверто кажучи, немає. Ми з тренером чітко визначилися з пріоритетами. Тому на сьогодні максимальна увага приділяється плавальної підготовці, і немає можливості «підводиться» під кожен старт. Більшість з них доводиться проходити під навантаженням, закладаючи ту необхідну базу, якою у мене не було в дитинстві.