Два місяці тому, впродовж Звітно-виборчої Конференції ФТУ інтереси атлетів при Федерації триатлону України вперше представляла житомирянка Анна Абдулова. Її кандидатуру висунули спортсмени, а вже впродовж самої Конференції підтримали більшість делегатів. На переконання Анни, Комісія атлетів не повинна обмежуватися самим лиш правом голосу один раз на чотири роки… Ця структура має стати містком між атлетом та Федерацією. Деталі – в нашому матеріалі.

Вітаємо, Анно! В листопаді впродовж виборів президента ФТУ серед решти делегатів ти представляла професійних атлетів і мала право голосу. Вважаючи на щільність боротьби у першому турі виборів нового президента ФТУ, – можливо, саме голос чинних спортсменів у підсумку став вирішальним! Що загалом для тебе означає статус Голови Комісії атлетів при Федерації триатлону України?

Комісія атлетів – це дуже важлива структура, яка має впливати на процеси всередині ФТУ і мати свого представника. На розгляд Президії ми будемо подавати варіант відповідного документа про співпрацю, над ним нині працюємо. Зараз я за своїм головуванням збираю Комісію з певної кількості атлетів, орієнтовно п’ять-сім осіб, які увійдуть до робочої групи. Думаю, що до кінця січня ми вже оголосимо повний склад Комісії атлетів. Наше завдання – формувати позицію атлетів та потреби, які я, як представник атлетів, буду артикулювати перед Президією ФТУ. Вже зараз хочу наголосити, що будь-хто з українських триатлоністів та триатлоністок може написати чи зателефонувати мені, звернутися зі своїм питанням чи проблемою – я у вільному доступі й готова допомагати.

Чим безпосередньо опікуватиметься Комісія атлетів, про які потреби передусім йде мова?

Передусім це основні моменти, з якими спортсмени зустрічаються впродовж кар’єри – як під час змагань та тренувань, так і на елементарному побутовому рівні. Це потреби та побажання по екіпіруванню, методиках, умовах та локаціях проведення зборів, питання проживання, харчування, вітамінізації, тощо. Все, що могло б спростити атлетові тренувальний та змагальний процес і спрацювати на кінцевий результат. Адже я далеко не впевнена в гнучкості та комунікаційних здібностях наших тренерів – тому в особі Комісії атлетів українські спортсмени матимуть свій голос на рівні Федерації, і це є здорово!

Якою ти бачиш цю співпрацю: це буде боротьба «двох веж»? Чи навпаки – хоч і непроста, однак від того не менш конструктивна робота на благо спільної мети?

Боротися з Федерацією, працювати «від зворотного» – це пережитки минулого. Якщо ти не працюєш чітко в зв’язці, не тримаєшся паралелі «атлет-тренер-Федерація» і так далі – з того нічого доброго не вийде… Якщо немає спільної мети і всі учасники процесу йдуть якимось своїм окремо взятим шляхом, то це буде щось на кшталт «лебедя, рака і щуки». Тому всі ми зацікавлені в конструктивній роботі на єдиний спільний результат!

Гадаю, ми вже можемо відкрити невеличний секрет: найближчими днями відбудеться презентація нашого спільного проєкту прес-служби ФТУ та Комісії атлетів…

Так! Мова йде про сторінку Федерації триатлону України в соціальній мережі Instagram. Це потрібно було зробити давно – але краще зараз, ніж ніколи. Наповнюватимемо її цікавим, якісним та корисним контентом, щоб отримувати максимум задоволення і результату. Це наша добра ініціатива, допомагати розвивати наш вид спорту. Триатлон має стати супер-цікавим для всіх! Я хочу розривати дистанцію між триатлоном як професійним видом спорту, та звичайними людьми, які ніколи про нього не чули. Тож, як то кажуть, – слідкуйте за оновленнями!

Як розворушити наших атлетів бути теж більш активними в тому плані?

Гадаю, що перший час ми, як ініціатори та реалізатори цієї ідеї, будемо приділяти чимало свого особистого часу для наповнення сторінки. Маю надію, що коли українські триатлети побачать фідбек – вони самі почнуть проявляти ініціативу, долучатимуться до наповнення сторінки, ділитимуться цікавими фактами зі свого життя і кар’єри.

Ми всі шукаємо спонсорську підтримку – але якщо атлети не будуть приділяти час та увагу створенню свого медійного образу, то про що ми тоді говоримо? Лінитися вислати фото, не відповісти на кілька питань від прес-служби, а потім виставляти претензії – то про яку спільну справу і розвиток ми можемо вести мову?

На останній Президії було чітко окреслено завдання на прийдешній олімпійський цикл до Ігор 2024 – три-чотири олімпійських ліцензії. Що кажуть з того приводу атлети? Чи виставить нам сил і часу реалізувати мету?

Це буде дуже непросто, – але можливо! Проблема в тому, що зазвичай ми дуже довго «розкочигарюємомося» і думаємо, що все встигнемо… Як показує практика, тактика розтягувати процес здобуття ліцензій на два останніх роки відбору – вона не працює. Починати цю роботу потрібно вже зараз! Нам треба сфокусуватися на конкретних атлетах, чого не було раніше. Ми маємо визначити кандидатів на олімпійські ліцензії, спаринг-партнерів і тримати фокус. Звісно, за чотири роки може багато що змінитися, але без чіткого планування ми своїх завдань не реалізуємо.

Раніше дуже багато грошей виділялося на збори молодіжного, юніорського складу – ми возили дітей по сорок чоловік на збір у Туреччину, а потім у Федерації не вистачило грошей вивезти основну команду на чемпіонат світу з естафет… Все ще б нічого, але ж потім переважну більшість тих дітей, яких возили на збір – їх ніде не видно і не чути! Вони не стартують за кордом, нерідко взагалі кидають триатлон. І в підсумку ми залишалися і без молоді, і без претензій на додаткові олімпійські ліцензії. Це можна і треба змінювати!