Маргарита Крилова перемогла на чемпіонаті Вірменії з плавання!

Група триатлетів, яка нині під керівництвом Георгія Драгуляна готується до сезону у високогір’ї Кавказу, взяла участь у національному чемпіонаті Вірменії з плавання.

Одразу ж зазначимо, що внутрішня першість не мала статусу відкритої, тому результати українських триатлетів до загального заліку не зараховувалися. Менше з тим, рішенням тренерського корпусу в рамках підготовки до сезону та контрольного тренування четверо українських атлетів виступили на дистанції 800 метрів кролем – і не просто виступили, а й продемонстрували свій високий клас!

Так, де-факто в змаганні жінок на дистанції 800 метрів рівних не знайшлося українці Маргариті Криловій. У чоловічих змаганнях третій час показав Мирон Бойко, одразу за них на 4-му місці фінішував Іван Меньшиков, а на 5-й позиції – Кирило Бойко.

Чемпіонат Вірменії з плавання відбувся в Єревані, а на змаганнях зокрема були присутніми генеральний секретар Федерації плавання Вірменії Ваган Мхітарян та головний тренер збірної Арман Ваанян.

Додамо, що за попереднім планом група триатлетів під керівництвом Георгія Драгуляна має повернутися в Україну 6 квітня, і вже 9-11 квітня виступити на чемпіонаті України з триатлону в приміщеннях у Львові.

У 2023 році чемпіонат світу IRONMAN 70.3 відбудеться в Фінляндії!

Організатори всесвітньо відомої серії стартів IRONMAN офіційно оголосили, що в 2023-му році господарем головного старту сезону стане фінське місто Лахті.

«Чемпіонат світу 2023 року заплановано на 26-27 серпня. Фінляндія запрошує спортсменів усіх рівнів, просто друзів та цілі родини приїхати до нас і відчути цей унікальний зв’язок з фантастичною природою – зібратися разом, щоб поринути в справжнє свято триатлону під північним сонцем», – йдеться в офіційному листі.

Дистанція IRONMAN 70.3 є однією з найпопулярніших у світі мультиспортивних дисциплін, у тому числі в Україні! Очікуємо, що наша держава буде представлена на цих змаганнях чималою кількістю атлетів.

Офіційний сайт змагань – IRONMAN.com.

Єгор Мартиненко: «Розцінював турнір в Аланії як рядове тренування, тож був приємно здивований результатом»

21 березня один з топових українських триатлетів Єгор Мартиненко здобув свою першу перемогу в сезоні! Щоправда, поки що на неофіційному біговому старті – в рамках тренувального процесу житомирянин виступив на щорічному весняному пробігу в місті Аланія (Туреччина).

Участь Мартиненка в змаганнях носила винятково підготовчий характер – за словами атлета, саме з виступу на цьому турнірі він розпочинає новий цикл підготовки до сезону офіційних стартів.

«Я обрав 5-кілометрову дистанцію, щоб, не знижуючи навантажень, в тренувальному режимі зробити забіг. Розцінював турнір в Аланії як рядове тренування – тож, на правду, був приємно здивований результатом 14.52 хв! Я біг наодинці, ніхто мене не вів – я керувався винятково власними відчуттями і темпом.

Річ у тім, що основну швидкісну роботу я лиш розпочав, цей старт по суті став відправною точкою, перевіркою власної готовності станом на зараз. До основних змагань з триатлону ще залишається півтора-два місяці, можна сказати я вже розпочинаю цикл швидкісної, інтенсивної та цікавої роботи.

За перемогу в забігові організатори подарували велосипед – звичайний, міський. Звісно, він не годиться для того, щоб виступати на змаганнях, абощо. Думаю, цей вел стане прекрасним подарунком для когось з моїх знайомих або ж юних триатлетів», – розповів Єгор.

Додамо, що за попереднім планом українські триатлети мали б 9-11 квітня взяти участь у Відкритому чемпіонаті України з триатлону в приміщеннях у Львові. Однак, через важку епідеміологічну ситуацію в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби, станом на зараз ймовірність проведення перших внутрішніх змагань у 2021 році є під питанням.

«Друга серія козаків»: золотий дубль Єлістратової, блискавка-Воронцов та дива бігової підготовки

В Аланії триває передсезонний збір левової частки провідних українських триатлетів. З легкої руки тренерського корпусу, в Туреччині наші спортсмени та спортсменки не лише закладають функціональний фундамент, а й проводять перевірку боєм на імпровізованих змаганнях.

Так, у суботу 20 березня група організаторів на чолі з віце-президентом ФТУ Сергієм Лисовим влаштували вело-батл – 30-кілометрову гонку з фінішем на вершині 4-кілометрового підйому! А вже 21 березня з ініціативи Сергія Яценка велика група змагалася на біговій 5-кілометровій дистанції. Про результати та специфіку змагань нам за вже звичною традицією розповів Сергій Лисов.

«Щодо велогонки, то в ній взяли участь понад три десятки атлетів з чотирьох країн! Перші три місця розіграли провідні триатлети основного складу збірної Казахстану, 4-ту позицію зайняв Сергій Костенко з Запоріжжя, 5-м фінішував юніор збірної України Іван Третяк. Щодо жіночого заліку, то тут Юлія Єлістратова впевнено заїхала першою! Відмінно проїхали й інші українки – 2, 3, 4 місця розіграли на останніх метрах відповідно Карина Євтушенко, Моніка Добровольська та Дарина Москаленко, всі вони фінішували майже одночасно.

Дуже важливо, що ми зуміли організувати цей контрольний заїзд як модель серйозної гонки, дали можливість всім «обтертися», поборотися, спробувати тактичні заготовки! Я завжди наголошую на тому, що наявність на дистанції «чужих» спортсменів, крім фізичної загартованості додає нашим атлетам неабиякої впевненості! Особливо це стосується молоді, яка на рівних боролася з більш досвідченими опонентами.

Щодо бігового сегменту на наступний день. Спочатку ми всі планували взяти участь в офіційному щорічному 5-кілометровому пробігу в Аланії, розглядали його як контрольне тренування в змагальних умовах. Але, мабуть, досвід попередніх років підказував турецьким організаторам, що за нашої участі місцеві спортсмени не забіжать і в ТОП-20… Призи були дуже гідними, тож організатори зробили деякі обмеження – іноземців віком до 20-ти років відмовилися заявляти, посилаючись на… пандемію COVID-19. Старших «нетурецьких» атлетів теж реєстрували без особливого ентузіазму.

Тому було прийнято альтернативне рішення – ініціатором проведення 5-кілометрового забігу став Сергій Яценко, а участь в ньому взяли також представники різних країн та майже всі українці, що нині перебувають на турецькому зборі. У підсумку вийшли дуже цікаві та інформативні для тренерів змагання! Рівна, асфальтована, без зиґзаґів трасса виявилася дуже швидкою. Практично кожен біг в спарингу з кимось! На фініші першими у чоловіків були Віталій Воронцов (Україна), Ростислав Пєвцов (Азербайджан), Ігор Полянський (Росія), показавши відповідно 14.17 хв, 14.18 хв та 14.22 хв. Хто розуміється на швидкісних показниках, без сумніву оцінить реальний рівень підготовки на цьому етапі!

У жінок рівних собі не мала Юлія Єлістратова (16.57), другою фінішувала Діана Ісакова (Росія, 17.14), чільну трійку лідерів замкнула Ксенія Левковська (Азербайджан, 17.40).

Я дуже радий, що більшість спортсменів, з якими зараз працюю, показали власні особисті рекорди на цій дистанції – і це попри те, що всі вони перебувають під великим завантаженням, після двотижневого циклу та ще й після важкої велогонки. Дуже задоволений кондиціями Дмитра Маляра, який у квітні цього року вже повертається в професійний триатлон», – підсумував Сергій Лисов.

Як козаки у Візантії змагання організували!

Висловлюючись термінологією легендарного мультфільму, 14 березня в турецькому місті Аланія відбувся контрольний старт, організований самими українцями! Саме в Аланії до сезону готується представницька група українських триатлетів. Один з головних організаторів цього турніру – віце-президент ФТУ Сергій Лисов з Дніпра. Він розповів нам про специфіку змагань та завдання, яке було перед ними поставлено.

«Ми все організовували власними силами: перекривали траси, судили, фіксували результати. Секретарем були Ольга Драгулян та Марія Великоцька з Черкас, яка надала свою програму для фіксації результатів. Приємно, що вже за годину після фінішу всі протоколи були готовими – без зайвої скромності скажу, що секретарі відпрацювали на міжнародному рівні!

З самого початку, ми планували провести такий собі контрольний старт – контрольну прикидку, якщо хочете. Наголошу, що передусім це було тренування з залученням змагального методу. Звісно, завдань для якогось надрезультату ми не ставили і не посипали голову попелом від того, що хтось з наших атлетів не посів високе місце, абощо… Ми розуміємо, що під навантаженнями кожен спортсмен показує різний результат і організм реагує по-різному.

В загальній кількості, в контрольному турнірі взяли участь 55 атлетів з п’яти країн. Україна була представлена триатлетами з 5-6-ти областей. Формат ми обрали суперспринтерський: плавання у басейні 500м, і потім зв’язка 12км вело (роздільний старт) та 3км біг.

Головна мета – додати трішки змагального досвіду. Річ у тім, що коли поряд тебе старують інші суперники, а тим паче з інших регіонів та інших країн, це заводить спортсменів – вони викладаються на дистанції й заходять в більш високі функціональні зони. В рамках буденного тренувального процесу цього складно досягти», – наголосив Лисов.

І хоча про якість результату й нагороди на таких змаганнях говорити не зовсім доречно – все ж зазначимо, що єдину медаль в категорії Elite для України забезпечила триатлетка основного складу збірної України Карина Євтушенко.

«На хороший результат я особливо не сподівалася, адже зараз у самому розпалі тренувальний процес завантажувального циклу. В цілому, захід цікавий і трохи скрасив наші тренувальні будні. Основні старти, звичайно, ще попереду! Продовжуємо підготовку до літнього сезону», – без зайвих емоцій прокоментувала виступ атлетка.

Додамо, що 20 березня в Аланії також буде проведено міжнародну групову велогонкау – 30 кілометрів з фінішем угору. Її теж організовують представники збірних команд, які нині перебувають на зборі в Туреччині. Вже відомо, що в турнірі віізьмуть участь триатлети, що готуються до сезону під керівництвом Сергія Яценка.

Дмитро Черніцький: «Якщо в 2021-му в Києві ми зможемо зібрати 700-800 учасників – це буде хороший показник»

Цілком ймовірно, що 2021-й рік може стати революційним у розвитку аматорського триатлону в Україні! Труднощів багато – пандемія, низка непростих організаційних питань, високий рівень конкуренції з боку закордонних стартів… Проте Федерація триатлону України разом зі своїми партнерами та однодумцями теж не стоїть на місці! Цьогоріч одразу п’ять високоякісних стартів для аматорів у центрі Києва проведуть наші нові друзі – компанія Run Ukraine (беззаперечний лідер на ринку організації масових спортивних івентів) зі своїм новим та амбітним проєктом – Triathlon Ukraine! Ми поспілкувалися з генеральним менеджером Run Ukraine, співзасновником проєкту Triathlon Ukraine Дмитром Черніцьким. Бесіда вийшла цікавою, об’ємною та конструктивною – тож, вашій увазі лиш перша частина інтерв’ю з топовим функціонером зі світу аматорського спорту.

Десять років ми займаємося організацією спортивно-масових подій. Все починалося з Київського марафону – раніше це була одна подія, потім дві, три, згодом ми пішли в регіони й розширили власну географію. Фактично, в нас за плечами десять років розвитку й досвіду! Ми починали з нічого – в Україні навіть не було де подивитися і взяти з когось приклад, як організовуються спортивно-масові події, адже їх фактично не було. Окрім «Пробігу під каштанами», який тоді на стартах все, що мав – це футболка учасника, стартовий номер і стартова арка.

Якщо говорити про динаміку, то ми починали Київський марафон з 800-та чоловік. При тому, що 160 чоловік, наскільки я пам’ятаю, це були іноземці. Загалом, аудиторія переважно була вікової категорії 40+. А от за 2019-й рік – напевне, найкращий та найбільш результативний рік в нашій історії, Київський марафон за масовістю вже досягнув позначки 16 774 учасники! Загалом, наша Ліга зібрала близько 45 000 учасників у всіх подіях, які ми проводимо по всій території України.

Скільки і які саме старти входять у Лігу Run Ukraine?

Це Київський марафон та Київський напівмарафон, Дніпровський напівмарафон, Одеський напівмарафон, Львівський напівмарафон та Запорізький напівмарафон. В 2020-му році планували відкрити Харків і почати працювати там – але мала місце досить складна та нестабільна комунікація з місцевою владою та спортивною спільнотою, тому ми поки утримуємося від цієї ідеї.

Як і чому з’явилася ідея спробувати власні сили в організації масових змагань з триатлону?

Про триатлон ми вже говоримо давно. Якщо врахувати глобальне бачення компанії, – нам взагалі цікаво розвивати різні види спорту і пропагувати здоровий спосіб життя. Ми навіть себе пробували в крос-фіт напрямку, три роки ми організовували крос-фіт турніри! Але все ж таки прийшли до того, що ми більш схильні до циклічних видів спорту – біг, плавання, велосипед, триатлон та інші мультиспортивні дисципліни. Ми бачимо, що винятково бігова аудиторія – вона виростає з цього формату і хоче виходити за межі одного лише бігу! І ми воліємо пропонувати їй синергію. Тобто, певний перехід – пробувати себе не лише в бігові, але й переходити в триатлон. Ми чітко фіксуємо для себе, що люди й так переходять в триатлон. Взагалі, якщо говорити про стрімкий розвиток аматорського спорту в Україні, то триатлон тут точно не відстає від інших видів.

Що, на твою думку, спричинили справжній триатлонний бум серед аматорів в Україні?

Я б це пов’язував з двома аспектами. Перший – загальний, такий собі тренд здорового способу життя, який просто не міг обійти стороною масовий траиатлон. Все більше людей починають думати про власне життя та здоров’я, аматорський спорт набуває в їхньому повсякденні нового сенсу. Якщо будуть під цей запит різноманітні платформи та події – такий тренд розвиватиметься й надалі. І мені здається, що запит на це був завжди! Але якщо раніше цю функцію виконувала держава, яка мала певні клуби, структури, фізкультурно-спортивні товариства – то зараз весь цей рух в руках громадськості. З’явилося багато пропозицій, подій, клубів, і це є тим локомотивом, який рухає аматорський спорт вперед. А другий аспект – глобальний розвиток ринку спортивної індустрії. Це стосується не лише триатлону, а й всіх видів спорту загалом. До прикладу біг: люди, які лиш тільки починають бігати, вони не всі знають, що їм потрібно, в яких кросівках бігати, взагалі що таке напульсники, в якому одязі бігати й так далі… Я пам’ятаю, як 7-8 років тому люди приходили бігти марафон в кедах і бавовняних футболках! А зараз культура спорту змінилася – учасники приходять красиво і якісно одягнені, добре підготовлені. І дуже прикольно спостерігати за цією еволюцією, нашим спільним розвитком.

Але ж триатлон – це недешеве задоволення для учасників, і ти прекрасно це розумієш! Сюди не так просто залучити велику кількість аматорів. На яку кількість учасників ви загалом розраховуєте?

Я розумію, що станом на сьогодні приріст за кількістю учасників, можливо, буде не таким великим у порівнянні з тим таки бігом. За нашими підрахунками, приблизно 1000-1200 аматорів є в Україні, які взагалі колись приймали участь в триатлонних стартах. На робочій нараді з Федерацією триатлону України було озвучено цифру в орієнтовно 300 триатлетів-аматорів, які більш-менш регулярно виступають в Україні. Ми відштовхуємося від цих цифр і віддаємо собі звіт у тому, що ми не заходимо на такий самий ринок, яким є той таки біг. На перший рік, напевне, буде невелика кількість учасників – нас ще багато хто не знає в триатлоні. Але ми маємо чітку стратегію на 5 років, і перший сезон є для нас фундаментальним! Наше завдання цьогоріч створити й закріпити ті базові речі, стандарти якості, на яких ми будемо працювати подальші 5 років, а може й довше. За нашими підрахунками, якщо цьогоріч у Києві зможемо зібрати 700-800 учасників – вважаю, це буде добрий показник для першого року. Ми робимо різні кваліфікації та класифікації для учасників: є індивідуальна участь, командна участь та естафети. Ми працюємо з різними форматами, щоб залучити якомога більше учасників.

Яким має бути результат роботи за п’ять років, щоб ти назвав цей проєкт успішним?

В нас є стратегія на 5 років, у результаті ми хочемо наблизитися до того, щоб в Україну згодом завезти серйозні комерційні старти – я маю на увазі IRONMANChallenge Family або інші гіганти цього ринку. Ми хочемо виходити на інший рівень, виходити на певний фундамент і сприяти розвитку триатлону не лише в Києві, а й загалом в Україні. Таким чином, ми зможемо розвивати цілу культуру по всій території нашої держави!

На робочій нараді з ФТУ було досягнуто потенційної домовленості, що ваші п’ять етапів також будуть включені в одну єдину Лігу з 12-ти стартів впродовж 2021 року. З єдиною системою ліцензування, нарахування балів, рейтингів і так далі. Як тобі загалом ця ідея?

Я вважаю, що це дуже цікаве і класне рішення! Потрібно детально продумати саму систему Ліги, яку робить Федерація триатлону України. Стандартизувати систему нарахування балів, що допоможе лише прикрасити аматорський триатлон. Наприкінці сезону визначати найкращих триатлетів за категоріями, створити певний призовий фонд. Що стосується ліцензій – питання, над яким ми зараз проводимо чимало консультацій – ми цікавимося досвідом передових країн. Дивимося, як в тому напрямку працюють Федерації триатлону Великобританії, США, і робимо свої висновки. Ліцензія – це має бути не просто за 500 грн пластикова картка. Це мають бути різні градації та пропозиції для кожного, хто хоче тим займатися. На мій погляд, функція і роль Федерації – це створювати умови, правила, згідно яких усі будуть працювати. І якщо сьогодні ця ліцензія матиме певний статус, захищатиме учасника в тих чи інших питаннях, це буде здорово! Аудиторія зростає, і вона готова купувати продукт, який вирішуватиме їхні нагальні потреби.

Що конкретно має містити в собі ліцензія, щоб не бути просто пластиковою карткою за 500 грн?

В першу чергу, я пропоную страхування різних типів – інвентар, здоров’я і так далі. Також певна програма лояльності з партнерами ФТУ, хто надає якісь знижки Федерації, включаючи і організаторів стартів. Підв’язати всю систему – всі старти, які є в календарі, їхні організатори надають знижку на участь власникам ліцензій. Можливо навіть якась юридична підтримка, якщо вона потрібна. Тобто, все, що виходить з потреб триатлетів, які приймають участь в цих стартах. Також я робив би окремі пакети з різними умовами – для дорослих, юніорів, молоді та ветеранів, це зробить ліцензію доступною для різних верств населення. Ліцензія як продукт має давати певні переваги, а в ідеалі ще й давати можливість реєструватися на міжнародні старти, щоб ти ще й там не купував ліцензію.

*другу частину інтерв’ю з Дмитром Черніцьким ми опублікуємо найближчими днями на офіційному сайті Федерації триатлону України. Слідкуйте за оновленнями!

2022 European Multisport Triathlon Championships відбудеться в Більбао

Рішенням Європейської Федерації триатлону (ETU), наступного року континентальну першість з неолімпійських дисциплін триатлону прийматиме столиця Країни Басків в Іспанії.

Планується, що 2022 European Multisport Triathlon Championships буде проведено впродовж десяти днів, і за цей проміжок часу на дистанцію вийдуть близько трьох тисяч триатлетів різних вікових категорій. Даний формат по суті об’єднує шість чемпіонатів Європи – з дуатлону, крос-дуатлону, акватлону, крос-триатлону, триатлону на довгій дистанції та аквабайку. Паратриатлети також візьмуть участь в чемпіонаті Європи з неолімпійських видів триатлону.

В якості господаря 2022 European Multisport Triathlon Championships, на розгляд Комісії ETU столицю Країни Басків особисто презентували мер Більбао Хуан Марі Абурто, президент Федерації триатлону Іспанії Хосе Ідальго та решта офіційних осіб міста та провінції Біскайя.

Зазначимо, що змагання серії European Multisport Triathlon Championships традиційно є успішними для збірної України! Приміром, у 2019-му році за підсумками чемпіонату Європи з неолімпійських видів триатлону в Трансильванії наша команда завоювала вісім медалей – три золоті та п’ять бронзових, що дозволило українцям потрапити в ТОП-5 збірних неофіційного командного заліку.

Олексій Щербіна: «Нові стартові костюми збірної України будуть готові за два-три місяці»

Вашій увазі – ексклюзивне інтерв’ю з першим віце-президентом Федерації триатлону України Олексієм Щербіною.

Олексію, вітаємо! Після Звітно-виборчої Конференції, за підсумками якої ми отримали нове керівництво Федерації триатлону України, минуло вже більше трьох місяців. Які можете зробити попередні висновки роботи оновленої структури ФТУ?

Я можу відзначити, що чинний президент ФТУ Юрій Горобець дуже активно приступив до своїх обов’язків. Він всіляко допомагає Національній збірній, яка нині перебуває на тренувальних зборах в Туреччині. І це дуже важливо! Я чув схвальні відгуки на адресу Юрія Васильовича зокрема від тренерського корпусу, від попереднього президента ФТУ Андрія Більди, від спортсменів. Також варто відзначити, що значно активізувалися віце-президенти Федерації, кожен/кожна по своєму напрямку – це як мінімум допоможе нам на шляху до популяризації триатлону як виду спорту, а також додаватиме приросту якості спортивних результатів у довгостроковій перспективі.

На зборах в Туреччині зараз працює достатньо серйозний тренерський колектив та всі провідні українські триатлети. Також варто відзначити, що Міністерство молоді та спорту значно збільшило фінансування – і не лише на триатлон, а й загалом на розвиток спорту в Україні.

Упродовж першої зустрічі керівного складу, ви пообіцяли взяти на себе забезпечення Національної збірної України з триатлону стартовими костюмами.

Так і є! За тиждень у мене запланована зустріч з представниками компанії-виробника стартових костюмів, який буде нашим контрагентом у цьому питанні. Після зустрічі ми приступимо до розробки дизайну стартових костюмів. За попередніми прогнозами, нові стартові костюми для збірної України будуть готові за два-три місяці. З огляду на умови попередніх домовленостей, ми поки не можемо назвати бренд.

Яким орієнтовно буде дизайн стартових костюмів для збірників?

Без сумніву, це будуть кольори національного прапора України. Ми розробимо декілька варіантів дизайну стартових костюмів, які спільно погодимо з генеральним секретарем та президентом ФТУ. І хоча питання забезпечення збірної України стартовими костюмами я взяв винятково на себе – глибоко переконаний, що в плані дизайну це має бути спільне консолідоване рішення.

Чи зможуть атлети збірної виступати в іншій формі?

На міжнародних офіційних стартах, атлети/атлетки Національної збірної України зобов’язані виступати саме в офіційно затверджених стартових костюмах.

А на чемпіонатах України?

На внутрішні змагання така вимога не поширюється зараз і не поширюватиметься в майбутньому.

Ви забезпечуєте всю збірну?

Лише основний склад. Я ще не знаю, як це буде затверджено на офіційному рівні – як співпраця ФТУ з певним брендом чи спонсорська допомога від першого віце-президента ФТУ в моїй особі. Але менше з тим.

Ви забезпечуєте збірників тільки стартовими костюмами?

Поки що мова йде лише про стартові костюми. На зустрічі керівного складу ФТУ в грудні минулого року Юрій Горобець наголосив на тому, що готовий взяти на себе виробництво повного комплекту екіпіровки. Я ж пообіцяв допомогти в плані забезпечення основного складу стартовими костюмами.

Чи варто нам чекати від нового складу Президії ФТУ чогось грандіозного та революційного в плані розвитку триатлону?

Я б сказав, що варто чекати не революційного – а саме на еволюційні зміни в плані розвитку та популяризації триатлону. На цей сезон заплановано велику кількість стартів – будемо сподіватися, що ситуація з пандемією піде на спад і ми станемо свідками багатьох внутрішніх та міжнародних змагань. Звідси, я очікую приросту кількості аматорів і, можливо, триатлетів елітної групи.

Упродовж передноворічного засідання Президії було затверджено стратегічне завдання на найближчий олімпійських цикл – три-чотири ліцензії на Олімпіаду-2024. Наскільки воно є реалістичним?

Це максимально оптимістичний прогноз в наших реаліях. Якщо нам вдасться повезти на Олімпійські Ігри-2024 двоє триатлетів і дві триатлетки від України, плюс мати ліцензію в естафетній команді, то це означитиме, що український триатлон вийшов на рівень планетарної еліти! Мається на увазі, з точки зору методології підготовки, з точки зору матеріально-технічної бази та організаційної структури Федерації. Але я, на правду, радше скептично налаштований щодо такого прогнозу… В моєму розумінні, навіть якщо ми завоюємо одну олімпійську ліцензію в жіночому заліку й одну в чоловічому – я вважатиму це величезним успіхом!

Серед нового керівного складу ФТУ точаться жваві дискусії, яким саме курсом має йти наш спільний корабель – популяризація та приріст кількості аматорів, чи гонитва за результатами професіоналів на офіційних стартах? Якою є ваша думка?

Я зараз скажу непопулярну річ, але станом на зараз у нас немає професіоналів. У нас є олімпійці! А триатлети-професіонали – це трошки з іншої опери. В України немає професійних триатлонних клубів, професійної ліги й так далі. В нас є триатлети-олімпійці, яким допомагає держава. Щоб отримати професійний рух, нам потрібно починати все спочатку. Станом на зараз, ми зациклені на тому, що у нас вже є і тримаємося за це – але я вважаю, що потрібно уявити собі, що в нас немає взагалі нічого! І почати будувати українських триатлон з самого початку. Такою є моя суб’єктивна думка.

Потрібно в першу чергу опікуватися дитячо-юнацьким триатлоном! Люди часто запитують – куди я можу віддати власну дитину на триатлон, до якого тренера, на яких умовах, якою є матеріально-технічна база? І відповідь нам усім, на жаль, не сподобається… Особисто я не розумію, куди можна в тому таки Києві віддати дитину на секцію триатлону! Є декілька великих міст, де проблема стоїть не так гостро. А в столиці у нас навіть немає відділення триатлону. Можливо і є, але про нього ніхто не чув і не знає.

Що стосується аматорів, то тут ситуація обнадійлива. Це самодостатні люди, і вони нікуди не дінуться – займатимуться й надалі триатлоном з користю для власного здоров’я, вони знайдуть і тренерів, і локації, і інфраструктуру. Але якщо ми хочемо бачити хороші результати на міжнародній арені за 10-15 років, то нам потрібно починати працювати з дітьми вже зараз.