Цілком ймовірно, що 2021-й рік може стати революційним у розвитку аматорського триатлону в Україні! Труднощів багато – пандемія, низка непростих організаційних питань, високий рівень конкуренції з боку закордонних стартів… Проте Федерація триатлону України разом зі своїми партнерами та однодумцями теж не стоїть на місці! Цьогоріч одразу п’ять високоякісних стартів для аматорів у центрі Києва проведуть наші нові друзі – компанія Run Ukraine (беззаперечний лідер на ринку організації масових спортивних івентів) зі своїм новим та амбітним проєктом – Triathlon Ukraine! Ми поспілкувалися з генеральним менеджером Run Ukraine, співзасновником проєкту Triathlon Ukraine Дмитром Черніцьким. Бесіда вийшла цікавою, об’ємною та конструктивною – тож, вашій увазі лиш перша частина інтерв’ю з топовим функціонером зі світу аматорського спорту.
Десять років ми займаємося організацією спортивно-масових подій. Все починалося з Київського марафону – раніше це була одна подія, потім дві, три, згодом ми пішли в регіони й розширили власну географію. Фактично, в нас за плечами десять років розвитку й досвіду! Ми починали з нічого – в Україні навіть не було де подивитися і взяти з когось приклад, як організовуються спортивно-масові події, адже їх фактично не було. Окрім «Пробігу під каштанами», який тоді на стартах все, що мав – це футболка учасника, стартовий номер і стартова арка.
Якщо говорити про динаміку, то ми починали Київський марафон з 800-та чоловік. При тому, що 160 чоловік, наскільки я пам’ятаю, це були іноземці. Загалом, аудиторія переважно була вікової категорії 40+. А от за 2019-й рік – напевне, найкращий та найбільш результативний рік в нашій історії, Київський марафон за масовістю вже досягнув позначки 16 774 учасники! Загалом, наша Ліга зібрала близько 45 000 учасників у всіх подіях, які ми проводимо по всій території України.
Скільки і які саме старти входять у Лігу Run Ukraine?
Це Київський марафон та Київський напівмарафон, Дніпровський напівмарафон, Одеський напівмарафон, Львівський напівмарафон та Запорізький напівмарафон. В 2020-му році планували відкрити Харків і почати працювати там – але мала місце досить складна та нестабільна комунікація з місцевою владою та спортивною спільнотою, тому ми поки утримуємося від цієї ідеї.
Як і чому з’явилася ідея спробувати власні сили в організації масових змагань з триатлону?
Про триатлон ми вже говоримо давно. Якщо врахувати глобальне бачення компанії, – нам взагалі цікаво розвивати різні види спорту і пропагувати здоровий спосіб життя. Ми навіть себе пробували в крос-фіт напрямку, три роки ми організовували крос-фіт турніри! Але все ж таки прийшли до того, що ми більш схильні до циклічних видів спорту – біг, плавання, велосипед, триатлон та інші мультиспортивні дисципліни. Ми бачимо, що винятково бігова аудиторія – вона виростає з цього формату і хоче виходити за межі одного лише бігу! І ми воліємо пропонувати їй синергію. Тобто, певний перехід – пробувати себе не лише в бігові, але й переходити в триатлон. Ми чітко фіксуємо для себе, що люди й так переходять в триатлон. Взагалі, якщо говорити про стрімкий розвиток аматорського спорту в Україні, то триатлон тут точно не відстає від інших видів.
Що, на твою думку, спричинили справжній триатлонний бум серед аматорів в Україні?
Я б це пов’язував з двома аспектами. Перший – загальний, такий собі тренд здорового способу життя, який просто не міг обійти стороною масовий траиатлон. Все більше людей починають думати про власне життя та здоров’я, аматорський спорт набуває в їхньому повсякденні нового сенсу. Якщо будуть під цей запит різноманітні платформи та події – такий тренд розвиватиметься й надалі. І мені здається, що запит на це був завжди! Але якщо раніше цю функцію виконувала держава, яка мала певні клуби, структури, фізкультурно-спортивні товариства – то зараз весь цей рух в руках громадськості. З’явилося багато пропозицій, подій, клубів, і це є тим локомотивом, який рухає аматорський спорт вперед. А другий аспект – глобальний розвиток ринку спортивної індустрії. Це стосується не лише триатлону, а й всіх видів спорту загалом. До прикладу біг: люди, які лиш тільки починають бігати, вони не всі знають, що їм потрібно, в яких кросівках бігати, взагалі що таке напульсники, в якому одязі бігати й так далі… Я пам’ятаю, як 7-8 років тому люди приходили бігти марафон в кедах і бавовняних футболках! А зараз культура спорту змінилася – учасники приходять красиво і якісно одягнені, добре підготовлені. І дуже прикольно спостерігати за цією еволюцією, нашим спільним розвитком.
Але ж триатлон – це недешеве задоволення для учасників, і ти прекрасно це розумієш! Сюди не так просто залучити велику кількість аматорів. На яку кількість учасників ви загалом розраховуєте?
Я розумію, що станом на сьогодні приріст за кількістю учасників, можливо, буде не таким великим у порівнянні з тим таки бігом. За нашими підрахунками, приблизно 1000-1200 аматорів є в Україні, які взагалі колись приймали участь в триатлонних стартах. На робочій нараді з Федерацією триатлону України було озвучено цифру в орієнтовно 300 триатлетів-аматорів, які більш-менш регулярно виступають в Україні. Ми відштовхуємося від цих цифр і віддаємо собі звіт у тому, що ми не заходимо на такий самий ринок, яким є той таки біг. На перший рік, напевне, буде невелика кількість учасників – нас ще багато хто не знає в триатлоні. Але ми маємо чітку стратегію на 5 років, і перший сезон є для нас фундаментальним! Наше завдання цьогоріч створити й закріпити ті базові речі, стандарти якості, на яких ми будемо працювати подальші 5 років, а може й довше. За нашими підрахунками, якщо цьогоріч у Києві зможемо зібрати 700-800 учасників – вважаю, це буде добрий показник для першого року. Ми робимо різні кваліфікації та класифікації для учасників: є індивідуальна участь, командна участь та естафети. Ми працюємо з різними форматами, щоб залучити якомога більше учасників.
Яким має бути результат роботи за п’ять років, щоб ти назвав цей проєкт успішним?
В нас є стратегія на 5 років, у результаті ми хочемо наблизитися до того, щоб в Україну згодом завезти серйозні комерційні старти – я маю на увазі IRONMAN, Challenge Family або інші гіганти цього ринку. Ми хочемо виходити на інший рівень, виходити на певний фундамент і сприяти розвитку триатлону не лише в Києві, а й загалом в Україні. Таким чином, ми зможемо розвивати цілу культуру по всій території нашої держави!
На робочій нараді з ФТУ було досягнуто потенційної домовленості, що ваші п’ять етапів також будуть включені в одну єдину Лігу з 12-ти стартів впродовж 2021 року. З єдиною системою ліцензування, нарахування балів, рейтингів і так далі. Як тобі загалом ця ідея?
Я вважаю, що це дуже цікаве і класне рішення! Потрібно детально продумати саму систему Ліги, яку робить Федерація триатлону України. Стандартизувати систему нарахування балів, що допоможе лише прикрасити аматорський триатлон. Наприкінці сезону визначати найкращих триатлетів за категоріями, створити певний призовий фонд. Що стосується ліцензій – питання, над яким ми зараз проводимо чимало консультацій – ми цікавимося досвідом передових країн. Дивимося, як в тому напрямку працюють Федерації триатлону Великобританії, США, і робимо свої висновки. Ліцензія – це має бути не просто за 500 грн пластикова картка. Це мають бути різні градації та пропозиції для кожного, хто хоче тим займатися. На мій погляд, функція і роль Федерації – це створювати умови, правила, згідно яких усі будуть працювати. І якщо сьогодні ця ліцензія матиме певний статус, захищатиме учасника в тих чи інших питаннях, це буде здорово! Аудиторія зростає, і вона готова купувати продукт, який вирішуватиме їхні нагальні потреби.
Що конкретно має містити в собі ліцензія, щоб не бути просто пластиковою карткою за 500 грн?
В першу чергу, я пропоную страхування різних типів – інвентар, здоров’я і так далі. Також певна програма лояльності з партнерами ФТУ, хто надає якісь знижки Федерації, включаючи і організаторів стартів. Підв’язати всю систему – всі старти, які є в календарі, їхні організатори надають знижку на участь власникам ліцензій. Можливо навіть якась юридична підтримка, якщо вона потрібна. Тобто, все, що виходить з потреб триатлетів, які приймають участь в цих стартах. Також я робив би окремі пакети з різними умовами – для дорослих, юніорів, молоді та ветеранів, це зробить ліцензію доступною для різних верств населення. Ліцензія як продукт має давати певні переваги, а в ідеалі ще й давати можливість реєструватися на міжнародні старти, щоб ти ще й там не купував ліцензію.
*другу частину інтерв’ю з Дмитром Черніцьким ми опублікуємо найближчими днями на офіційному сайті Федерації триатлону України. Слідкуйте за оновленнями!
З самого початку, ми планували провести такий собі контрольний старт – контрольну прикидку, якщо хочете. Наголошу, що передусім це було тренування з залученням змагального методу. Звісно, завдань для якогось надрезультату ми не ставили і не посипали голову попелом від того, що хтось з наших атлетів не посів високе місце, абощо… Ми розуміємо, що під навантаженнями кожен спортсмен показує різний результат і організм реагує по-різному.
Головна мета – додати трішки змагального досвіду. Річ у тім, що коли поряд тебе старують інші суперники, а тим паче з інших регіонів та інших країн, це заводить спортсменів – вони викладаються на дистанції й заходять в більш високі функціональні зони. В рамках буденного тренувального процесу цього складно досягти», – наголосив Лисов.
