Затверджено склади оргкомітетів ДТЛ та аматорської Ліги!

7 лютого в режимі zoom-конференції відбулося засідання Президії Федерації триатлону України в складі 13-ти її членів, головним завданням якого було створення робочих груп з організації серії Всеукраїнських змагань Дитяча триатлонна Ліга, а також Аматорської Ліги триатлону (робоча версія назви) на 2021 рік.

Скликання Президії ФТУ відбулося за поданням віце-президента Федерації триатлону України Андрія Половка. Для вирішення ряду організаційних питань щодо проведення змагань для дітей та аматорів, було затверджено відповідні організаційні комітети.

Так, до складу Комітету з організації Аматорської Ліги триатлону (робоча версія назви) на 2021 рік увійшли Андрій Половко (голова), Анатолій Галецький (секретар), Едуард Панарін та Сергій Лисов. Своєю чергою, до відповідного комітету з організації Дитячої триатлонної Ліги увійшли Кирило Кривонос (голова), Анатолій Галецький (секретар), Володимир РябцевОлена Серветник та Антон Курінний (офіційний сайт змагань ДТЛ та зв’язки з громадськістю).

 

Вже відомо, що обидва турніри матимуть свої офіційні сайти, над якими – так само як і над модернізацією та ребрендингом офіційного сайту ФТУ – нині триває робота.

Комітети вже приступили до своїх безпосередніх обов’язків та прозвітують про виконану роботу з підготовки до сезону на наступній Президії ФТУ – 27 лютого.

Збірна України з паратриатлону відлетить на збір 22 лютого

Традиційно для сезону 2020-2021, місцем для навчально-тренувального передсезонного збору для українських триатлетів та паратриатлетів буде турецька Аланія.

У зв’язку з відміною етапу Кубка світу в японському місті Міядзакі, який було заплановано на середину березня, підопічні Романа Короля вимушені зробити певні корективи в календар власної підготовки. Нагадаємо, збірна України з паратриатлону посилено готується до Паралімпійських Ігор і станом на зараз претендує як мінімум на три ліцензії – для Аліси КолпачкиВіти Олексюк та Анатолія Варфоломєєва. Оскільки змагання олімпійської та паралімпійської кваліфікацій було перенесено на травень – збірна України з паратриатлону продовжує підготовку до сезону й нині переважно працює над об’ємами.

«Зараз ми в Києві – багато плаваємо, крутимо вело і виконуємо чималий обсяг роботи в тренажерній залі. Кубок світу в Міядзакі мав статус паралімпійської кваліфікації, тож ми до нього посилено готувалися. Однак, цей турнір відмінили через загрозу поширення коронавірусної хвороби. А відтак, станом на зараз найближчим турніром паралімпійської кваліфікації є чемпіонат світу в Мілані, який заплановано на 8 травня. До цього часу, ми шукатимемо внутрішні змагання в Україні для розстартовки», – наголосив головний тренер збірної України Роман Король.

За тиждень наша команда відлетить до Туреччини і працюватиме на зборі до 30 березня.

Едуард Панарін прибув до Туреччини!

Генеральний секретар, і все ще де-юре головний тренер Національної збірної України Едуард Панарін прилетів в Аланію, де наша головна команда продовжує підготовку до сезону.

В Туреччині українські триатлети працюють кількома групами, здебільшого під керівництвом тренерів Сергія ЯценкаГеоргія ДрагулянаЛева Медведєва та Сергія Лисова. За окремою програмою до участі в Олімпійських Іграх готується найсильніша триатлетка України Юлія Єлістратова. В Туреччині Едуард Панарін координуватиме загальну командну роботу та допомагатиме в організації тренувального процесу.

Олімпійська та паралімпійська кваліфікації стартують не раніше травня 2021 року

Минулого тижня члени Виконавчого комітету ITU в режимі відеоконференції обговорили ймовірність відновлення періодів кваліфікації до Олімпійських та Паралімпійських Ігор в Токіо.

Після консультацій зі спортсменами, тренерами, медичними та технічними комітетами, в ITU  ухвалили рішення зачекати з офіційними заявами щодо відновлення олімпійського/паралімпійського відбору. На даному етапі, члени Виконкому домовилися й надалі спостерігати за тим, як розвиватиметься ситуація з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 у світі, перш ніж оголосити остаточне рішення щодо відновлення олімпійської та парлімпійської кваліфікації.

В ITU остаточно вирішили, що кваліфікаційні етапи до головних змагань чотириріччя не будуть проведені раніше 1 травня 2021 року, а остаточне рішення про старт кваліфікаційної кампанії-2021 буде винесено 18 березня.

Турнірну таблицю олімпійського та паралімпійського відборів було заморожено в березні минулого року, а всі послідуючі результати не враховуватимуться в кваліфікації.

Додамо, що запланований на 20 березня етап Кубка Світу в японському місті Міядзакі, який мав статус турніру олімпійської та парлімпійської кваліфіції, також вирішили скасувати через поточні обмеження на поїздки в регіон.

Джерело: https://www.triathlon.org/news/article/olympic_and_paralympic_triathlon_qualification_will_not_start_before_1st_ma

Лев Медведєв: «До березня я не є головним тренером збірної України – ні де-юре, ні де-факто»

7 листопада 2020 року в Києві відбулася Звітно-виборча Конференція Федерації триатлону України. Її учасники затвердили цілу низку важливих кадрових призначень, зокрема проголосували за кандидатуру нового головного тренера Національної збірної України. Рішенням більшості членів Президії, наставником головної команди з цього сезону має стати досвідчений фахівець з Харкова Лев Медведєв! Проте, його кандидатуру ще має затвердити Міністерство молоді та спорту. Нині Лев Миколайович, як і майже всі збірники та їхні тренери, перебуває на зборі в турецькій Аланії. Вашій увазі – перше ексклюзивне інтерв’ю з головним кандидатом на посаду наставника збірної.

Лев Миколайович, вітаємо! Коли вас мають затвердити на посаді?

Станом на зараз, обов’язки головного тренера збірної України з триатлону й надалі виконує Едуард Панарін. Я не є працівником Міністерства молоді та спорту, тож не маю поки що відповідних повноважень – ні де-юре, ні де-факто. Затвердження моєї кандидатури профільним Міністерством відбуватиметься не раніше березня цього року – це стосується не лише збірної команди з триатлону, а й з усіх видів спорту, які є в орбіті Міністерства. Впродовж часу, який минув після Конференції, ми багато спілкувалися з Едуардом Панаріним та іншими тренерами, обговорювали критерії відбору, календар, інші нюанси. Можу сказати, що перспектива, яку ми плануємо вже зараз, це чотири-вісім років, два олімпійських цикли. Але я не хочу поки що говорити по персоналіям. Всі готуються, буде сезон – буде і над чим працювати.

Звісно, я маю свою концепцію підготовки збірної України з траитлону, яку я виклав ще впродовж Звітно-виборчої Конференції. Вона ґрунтується на двох основних принципах. Перший – ми зобов’язані підняти рівень важливості та відповідальності до результатів на міжнародних стартах. На моє переконання, за останні років п’ять у нас скалася наступна картина: атлети ставлять в пріоритет успішний виступ на чемпіонаті України, щоб потрапити в збірну, а що буде на чемпіонаті Європи чи інших головних міжнародних стартах сезону – це вже нікого не обходить… Я вважаю, що це в корені неправильно! Тому наше завдання і моє, як потенційно головного тренера збірної полягає в тому, щоб вибудувати таку систему, в якій головним показником успішності атлета групи Elite буде саме результат на міжнародних стартах і передусім на чемпіонаті Європи (по факту, головному старті сезону для переважної більшості українських триатлетів). У молоді та юніорів трохи інша ситуація, але їхню результативність на головних стартах і позиції в світі теж потрібно враховувати.

Другий момент – варто серйозно активізувати свої зусилля на шляху до розвитку дитячого-юнацького триатлону! За минулий рік у нас було лише два старти серед юнацької вікової групи і два старти – серед кадетської… За рік! Я не беру до уваги акватлон, дуатлон, інші дисципліни. Я кажу винятково за повноцінний триатлон. Уявіть собі, у нас з травня по вересень тепло і відмінна стабільна погода. У цей час діти, наше майбутнє, виходять на канікули і мають час для тренувань та змагань. Якщо діти не змагаються, не тренуються – у них зникає мотивація. Вони сідають за комп’ютери, йдуть десь на річку, абощо… І якщо ми їх не заохочуємо до триатлону в цей час, коли сам Бог велів – ми просто рубаємо самі гілку, на якій сидимо. Діти цих вікових груп узагалі мають змагатися ледь не два рази на місяць! А в нас було всього два старти за рік. Дякувати, в календарі на 2021 рік таких стартів уже вдвічі більше, але цього все-одно мало.

Загалом, я дуже довго можу розповідати, які саме принципи підготовки та розвитку, критерії та підходи до формування збірних команд я хочу винести на погодження тренерської ради та Президії ФТУ – але давайте дочекаємося мого офіційного призначення і вже тоді будемо спокійно говорити на цю тему.

Попередньо, на який період часу має бути розрахований ваш контракт?

Зазвичай стандартний контракт тривалістю на один рік з прицілом та пролонгацією на весь олімпійський цикл. Але зараз у всіх незвичайний, так би мовити «ковідний» рік – тому можуть бути різні варіанти.

Які ваші загальні враження від централізованого збору всієї команди в Аланії?

До цього року в нас зазвичай працювало декілька груп, які перебували в різних місцях. Група Гергія Драгуляна в Грузії та Вірменії, Сергія Яценка на Кіпрі, Сергія Лисова та Кирила Кривоноса тут в Туреччині. Цього року вийшло так, що всі працюють в Туреччині – але кожен тренер здебільшого зі своєю групою, в залежності від поставлених завдань та сформованого плану роботи. На першому зборі Драгулян, Лисов та Яценко працювали спільно, поєднували деякі види підготовки, особливо веловиїзди. Звісно, були індивідуальні плани – але багато завдань сходилося. Другий збір вже відрізняється як принципами роботи в кожній з груп, так і часом перебування в Туреччині.

Я не можу сказати, що нині відбулося об’єднання всієї збірної – на мій погляд, воно й не потрібне! Я вважаю, що в нас є декілька сильних тренерських бригад. І якщо їм потрібно для тих чи інших завдань об’єднуватися – вони це зроблять, жодних проблем я не бачу. Але особисто я переконаний, що локальна підготовка кожної групи по своєму окремо взятому плану є більш ефективним підходом.

Яка ваша функція зараз у Туречиині?

Я займаюся підготовкою винятково своєї спортсменки Дарини Москаленко, яка повернулася в Україну після виступів за збірну Азербайджану, а останнім часом відновлювалася від важкої травми. А шефства над іншими групами я не маю. Велика група наших триатлетів працює під керівництвом Сергія Яценка, і я не бачу сенсу вносити якісь корективи в його роботу, це дуже досвідчений тренер з великими досягненнями. Ми обговорюємо плани весняно-літніх стартів, календарні плани спортсменів. Така ж робота йде і з Георгієм Драгуляном та рештою наших тренерів.

Анна Абдулова: «Триатлети мають працювати над створенням свого медійного образу»

Два місяці тому, впродовж Звітно-виборчої Конференції ФТУ інтереси атлетів при Федерації триатлону України вперше представляла житомирянка Анна Абдулова. Її кандидатуру висунули спортсмени, а вже впродовж самої Конференції підтримали більшість делегатів. На переконання Анни, Комісія атлетів не повинна обмежуватися самим лиш правом голосу один раз на чотири роки… Ця структура має стати містком між атлетом та Федерацією. Деталі – в нашому матеріалі.

Вітаємо, Анно! В листопаді впродовж виборів президента ФТУ серед решти делегатів ти представляла професійних атлетів і мала право голосу. Вважаючи на щільність боротьби у першому турі виборів нового президента ФТУ, – можливо, саме голос чинних спортсменів у підсумку став вирішальним! Що загалом для тебе означає статус Голови Комісії атлетів при Федерації триатлону України?

Комісія атлетів – це дуже важлива структура, яка має впливати на процеси всередині ФТУ і мати свого представника. На розгляд Президії ми будемо подавати варіант відповідного документа про співпрацю, над ним нині працюємо. Зараз я за своїм головуванням збираю Комісію з певної кількості атлетів, орієнтовно п’ять-сім осіб, які увійдуть до робочої групи. Думаю, що до кінця січня ми вже оголосимо повний склад Комісії атлетів. Наше завдання – формувати позицію атлетів та потреби, які я, як представник атлетів, буду артикулювати перед Президією ФТУ. Вже зараз хочу наголосити, що будь-хто з українських триатлоністів та триатлоністок може написати чи зателефонувати мені, звернутися зі своїм питанням чи проблемою – я у вільному доступі й готова допомагати.

Чим безпосередньо опікуватиметься Комісія атлетів, про які потреби передусім йде мова?

Передусім це основні моменти, з якими спортсмени зустрічаються впродовж кар’єри – як під час змагань та тренувань, так і на елементарному побутовому рівні. Це потреби та побажання по екіпіруванню, методиках, умовах та локаціях проведення зборів, питання проживання, харчування, вітамінізації, тощо. Все, що могло б спростити атлетові тренувальний та змагальний процес і спрацювати на кінцевий результат. Адже я далеко не впевнена в гнучкості та комунікаційних здібностях наших тренерів – тому в особі Комісії атлетів українські спортсмени матимуть свій голос на рівні Федерації, і це є здорово!

Якою ти бачиш цю співпрацю: це буде боротьба «двох веж»? Чи навпаки – хоч і непроста, однак від того не менш конструктивна робота на благо спільної мети?

Боротися з Федерацією, працювати «від зворотного» – це пережитки минулого. Якщо ти не працюєш чітко в зв’язці, не тримаєшся паралелі «атлет-тренер-Федерація» і так далі – з того нічого доброго не вийде… Якщо немає спільної мети і всі учасники процесу йдуть якимось своїм окремо взятим шляхом, то це буде щось на кшталт «лебедя, рака і щуки». Тому всі ми зацікавлені в конструктивній роботі на єдиний спільний результат!

Гадаю, ми вже можемо відкрити невеличний секрет: найближчими днями відбудеться презентація нашого спільного проєкту прес-служби ФТУ та Комісії атлетів…

Так! Мова йде про сторінку Федерації триатлону України в соціальній мережі Instagram. Це потрібно було зробити давно – але краще зараз, ніж ніколи. Наповнюватимемо її цікавим, якісним та корисним контентом, щоб отримувати максимум задоволення і результату. Це наша добра ініціатива, допомагати розвивати наш вид спорту. Триатлон має стати супер-цікавим для всіх! Я хочу розривати дистанцію між триатлоном як професійним видом спорту, та звичайними людьми, які ніколи про нього не чули. Тож, як то кажуть, – слідкуйте за оновленнями!

Як розворушити наших атлетів бути теж більш активними в тому плані?

Гадаю, що перший час ми, як ініціатори та реалізатори цієї ідеї, будемо приділяти чимало свого особистого часу для наповнення сторінки. Маю надію, що коли українські триатлети побачать фідбек – вони самі почнуть проявляти ініціативу, долучатимуться до наповнення сторінки, ділитимуться цікавими фактами зі свого життя і кар’єри.

Ми всі шукаємо спонсорську підтримку – але якщо атлети не будуть приділяти час та увагу створенню свого медійного образу, то про що ми тоді говоримо? Лінитися вислати фото, не відповісти на кілька питань від прес-служби, а потім виставляти претензії – то про яку спільну справу і розвиток ми можемо вести мову?

На останній Президії було чітко окреслено завдання на прийдешній олімпійський цикл до Ігор 2024 – три-чотири олімпійських ліцензії. Що кажуть з того приводу атлети? Чи виставить нам сил і часу реалізувати мету?

Це буде дуже непросто, – але можливо! Проблема в тому, що зазвичай ми дуже довго «розкочигарюємомося» і думаємо, що все встигнемо… Як показує практика, тактика розтягувати процес здобуття ліцензій на два останніх роки відбору – вона не працює. Починати цю роботу потрібно вже зараз! Нам треба сфокусуватися на конкретних атлетах, чого не було раніше. Ми маємо визначити кандидатів на олімпійські ліцензії, спаринг-партнерів і тримати фокус. Звісно, за чотири роки може багато що змінитися, але без чіткого планування ми своїх завдань не реалізуємо.

Раніше дуже багато грошей виділялося на збори молодіжного, юніорського складу – ми возили дітей по сорок чоловік на збір у Туреччину, а потім у Федерації не вистачило грошей вивезти основну команду на чемпіонат світу з естафет… Все ще б нічого, але ж потім переважну більшість тих дітей, яких возили на збір – їх ніде не видно і не чути! Вони не стартують за кордом, нерідко взагалі кидають триатлон. І в підсумку ми залишалися і без молоді, і без претензій на додаткові олімпійські ліцензії. Це можна і треба змінювати!

Дмитро Черніцький: «Ми прийшли для того, щоб створювати нових триатлетів»

*продовження, перша частина інтерв’ю:

https://www.triathlon.org.ua/dmitro-chernickij-yakshho-v-2021-mu-v-kiyevi-mi-zmozhemo-zibrati-700-800-uchasnikiv-ce-bude-xoroshij-pokaznik/

Отже, в триатлон ви прийшли як мінімум на п’ять років! Чи робили ви попередній зріз ситуації в нашому виді спорту, на що є запит – що хочуть аматори, спонсори і що вони станом на зараз не отримують від організаторів?

Все дуже просто – аматори хочуть отримати якісні старти! Якщо говорити про якісь певні деталі в організації – це такий рівень, який вони бачать і відчувають на стартах за кордоном. У Польщі, Туреччині й так далі. Ми знаємо, що загалом є близько півтори тисячі атлетів-аматорів в Україні, які виступають на масштабних змаганнях – але в той же час ми бачимо, що з них лише 300-400 виступають в Україні! Левова частка аматорів віддають перевагу виступам за кордоном. 2020-й рік став винятком і багато хто з аматорів волею-неволею виступав удома, брав участь в українських стартах. З одного боку це добре! Проте, з боку іншого – завтра відкриються кордони і всі вони знову поїдуть на змагання за межі України.

Все просто: кількість якісних, дійсно якісних триатлонних стартів в Україні, про які говорять самі атлети, можна перерахувати на пальцях однієї руки! Тому наше завдання сьогодні створити якісний продукт, тим паче якщо ми говоримо про місто Київ. На моє переконання, столиці бракує великого класного турніру з триатлону, в центрі міста, де кияни та гості міста знайомилися б з триатлоном як видом спорту.

Якщо говорити про комерцію, спонсорів та партнерів – це один з ключових напрямків, над яким ми зараз працюємо. Поки що цей кейс є нульовим, так би мовити – у нас станом на зараз немає генерального спонсора під Triathlon Ukraine, але в той же час є потенційні спонсори та партнери, яким це цікаво. Є наша модель стосунків з різними компаніями, яка повністю виправдала себе по роботі з марафонами. Контракти з компаніями можуть бути різноманітними за тривалістю самого контракту та змістом. Також ми розвиваємо спортивно-бігову корпоративну культуру в багатьох компаніях, серед їхнього штату, в багатьох бізнес-напрямках. Це робота з двостороннім рухом! І я вірю, що в Україні є компанії та бізнес-структури, які зацікавлені залучатися в триатлон.

Наскільки важливо долучати до стартів з триатлону лідерів думок, зірок шоу-бізнесу, відомих людей, що мають певну репутаційну вагу?

Звісно, це такий собі стандартний шлях, яким ми йдемо. Коли дійсно є лідери думок, що бігають, їздять на велосипеді, плавають, взагалі займаються спортом. Саме в триатлоні нам дуже цікаво почати працювати з новими людьми! Можливо, ми тим самим створимо лідерів думок – які по факту такими вже є, але в інших сферах. Так само з бігом: багато з тих людей, які станом на зараз є амбасадорами Run Ukraine, вони не були спочатку великими бігунами. Маша КарачинаСлава ВардаАнатолій Анатоліч – усі ці люди почали бігати, приймаючи участь в наших подіях. Вони виросли в тому плані, почали бігати і популяризувати здоровий спосіб життя. Загалом, це є наша стратегія, і я б навіть сказав цінність – ми допомагаємо зрощувати таких лідерів думок, і ми з ними постійно потім працюємо. Ми один одному багато чого даємо, і мені це видається дуже правильною синергією.

Ми не біжимо за якимись там супер-хайповими зірками, що мають по півмільйона підписників у Instagram. Наприклад, відомий бізнесмен Євген Черняк: ми знаємо, що він бігає – але ми не біжимо за Євгеном Черняком, щоб він був нашим амбасадором! Нам цікаво працювати з тими людьми, які живуть цим видом спорту, які про нього розповідають, як той чи інший вид спорту змінив їхнє життя. Думаю, що за цим принципом ми працюватимемо і з триатлоном. Для нас важлива не лише спортивна складова, а й соціальна складова, яку несе вид спорту і створює можливості для інших людей трансформувати власне життя. Триатлон – станом на сьогодні дуже цікавий виклик для багатьох. Адже лінь – це та штука, яка заважає чималій кількості людей почуватися щасливими. І саме за рахунок спорту можна працювати над тим, здобуваючи певні навички і привчаючись до самодисципліни.

Ти пригадував, що деякі місцеві Федерації легкої атлетики чи місцева влада тих чи інших обласних центрів перекривали вам кисень, умовно кажучи – не давали зайти зі своїми змаганнями в їхні міста. Наскільки важливо на цьому етапі створення Triathlon Ukraine співпрацювати з Федерацією триатлону України?

Дуже важливо вміти об’єднуватися! Це правильний принцип, якому ми так само вчимося. Я розумію, що в цьому принципі є набагато більше, ніж якби працювати кожному окремо за своє. І тому співпраця з ФТУ – це гарна можливість сьогодні створювати щось спільне, велике і важливе. Час прийшов, і ми спільно хочемо творити цю історію. Я бачу винятково великі плюси від співпраці з Федерацією триатлону України. Чим більше буде організаторів та змагань, тим ширше ФТУ зможе популяризувати такий вид спорту, як триатлон. Головне завдання Федерації триатлону – це створювати ті правила гри, за якими будуть працювати всі організатори. Мова йде знову ж таки про ліцензування, стандартизацію й так далі.

Наскільки важливий на цьому шляху саме клубний підхід підготовки триатлетів-аматорів?

Всі події та змагання, де переважно виступають аматори, так чи інакше пов’язані з клубами! Адже якщо не буде подій – не буде клубів, і навпаки. З досвіду роботи з марафонами можу сказати, що клуби є таким собі ком’юніті, спільнотою в спільноті, яка працює безпосередньо з учасниками. Клуби не лише готують спортсменів-аматорів, забезпечують тренувальний процес, супровід і так далі – вони роблять це, умовно кажучи, «під дуже смачним соусом»! Є клуби більш фанові, є професійні, є такі, що роблять ставку на комунікацію – є самі різні проєкти. Це дуже цікаво і говорить про те, яким може бути різним біг, або ж триатлон! На цьому й будується сам вид спорту, як такий.

Я пам’ятаю, що на один з перших ваших марафонів ви привезли кількох зіркових кенійців! Решта учасників дивилися на них, як на інопланетян – це були чинні марафонці високого рівня підготовки, які виступали на серйозних міжнародних змаганнях, що в тому числі додавало статусності й вашим змаганням. За ними реально хотілося бігти! Чи є в планах у вас долучати, можливо, чинних чи колишніх зірок триатлону, щоб вони своєю присутністю на старті додавали цікавості та антуражу вашим змаганням?

Так, ми запрошували топових атлетів, здається це був 2012 чи 2013 рік. Але ці люди їдуть під серйозні гонорари, ми тоді виклали за приїзд кенійців чималеньку суму. Але тут така справа: коли тобі не вистачає бюджету закупити на всіх учасників марафону бананів чи води, а ти привозиш кенійців – маю визнати, що тоді це була помилка! До цього потрібно поетапно підходити. Ми розуміємо, що це буде класно, але не одразу. В напівмарафонах у нас лише на 8-9-й рік організації з’явилися кенійці, тепер ми вже маємо можливість сплачувати приїзд і відбирати певних атлетів, яких ми можемо і хочемо запросити. Це не лише Кенія – Ефіопія, Польща, Туреччина та інші країни теж мають своїх зірок бігу. При цьому ми створюємо як загальний залік, так і всеукраїнський залік – щоби наші спортсмени все-одно мали можливість здобути нагороди і заробити непогані призові.

Загалом, я не за популізм – я більше за системний розвиток. І не тільки я, а й всі ми. Популізм – він на якомусь етапі класний, ти когось привезеш, витратишся, це буде цікаво для певної аудиторії, хто знає цих людей… А є учасники, які не знають цих атлетів, і їм однаково хто там приїхав і на яких умовах. Тому наша стратегія буде більш побудована на роботі з аматорами, українськими аматорами. Адже ми прийшли для того, щоб створити нових триатлетів. В першу чергу, це створення нових умов для аматорів, клубів, щоб вони розвивалися. З’являться певні програми підготовки, які ми будемо популяризувати. На перший рік нам потрібно фундаментально закріпитися, щоб Україна почала триатлонити! А тоді вже можна привозити зірок, атлетів, робити певні призові й так далі. А зараз перед нами серйозний пласт базової роботи, яку потрібно виконати.

Ліцензію триатлета можна буде отримати в середині лютого

За словами генерального секретаря Федерації триатлону України Едуарда Панаріна, нині в самому розпалі триває робота над затвердженням концепції змагань серед аматорів, у тому числі й питання ліцензування.

Нагадаємо, за попередньою домовленістю між Федерацією триатлону України та цілою низкою організаторів змагань, у сезоні 2021 очікується започаткування аматорської Ліги триатлону з єдиною системою ліцензування, набору залікових балів та підрахунку рейтингів. За словами генерального секретаря ФТУ, ліцензію триатлета бажаючі матимуть нагоду оформити вже в середині лютого.

«Спільно з прес-службою ФТУ та підрядними організаціями, ми активно працюємо над модернізацією нашого офіційного сайту. Робота триває, можна сказати вона у самому розпалі й невдовзі ми зможемо побачити та оцінити результати. Я щодня приймаю дзвінки із запитами щодо ліцензій триатлетів, і це не може не тішити! Для прозорого та оперативного оформлення таких ліцензій, ми готуємо спеціальну форму для внесення персональних даних на нашому сайті, будемо максимально автоматизовувати й спрощувати цей процес. Точної дати назвати не можу, але окреслю – дані для ліцензії триатлета можна буде заповнити на нашому сайті вже в середині лютого, після чого отримати й саму ліценнзію», – наголосив Едуард Панарін.

Додамо, що сезон великого триатлону в Україні стартуватиме у Львові 9-го квітня відкритим чемпіонатом України з триатлону в приміщеннях. А вже за тиждень по тому, 17 квітня відбудеться і перший санкціонований ФТУ старт для аматорів – DUATHLON KHM CUP-1 у місті Хмельницькому. До слова, цими змаганнями регіон дебютує в орбіті Федерації триатлону України! Загалом, упродовж року Хмельницький прийматиме одразу п’ять турнірів для аматорів.

З повним календарем змагань для аматорів на 2021-й рік, що містить у собі станом на зараз 23 старти, Ви можете ознайомитися на офіційному сайті ФТУ в розділі АМАТОРИ/КАЛЕНДАР.

*Календар та інформація щодо кожного старту окремо будуть доповнюватися.