Віталій Воронцов завоював першу в кар’єрі нагороду Континентального Кубка

Виступаючи ще де-факто в молодіжній віковій групі U-23, найсильніший триатлет України Віталій Воронцов вже сьогодні заявляє про власні амбіції на дорослому рівні!

Впродовж останніх двох років киянин вправно та доволі стабільно виступає на міжнародних змаганнях в складі Національної збірної України – як в категорії U-23, так і в Elite Men. Але вже під кінець звітного сезону, змагаючись в «дорослій» віковій категорії Віталій Воронцов вийшов за межі самого лише олімпійського принципу і вперше в професійній кар’єрі здобув медаль Континентального Кубка!

Знаковим для українця став етап Кубка Азії в Ташкенті. Для успішного виступу Воронцова стартовий лист змагань був доволі прийнятним, тому назвати результат українця сенсаційним ми аж ніяк не можемо. Проте, факт залишається фактом – саме в Узбекистані Віталій Воронцов завоював свою першу нагороду Континентальних Кубків у категорії Elite Men, посівши третє місце.

Попри перли радянської вуличної класики на тему «Ташкент – це обов’язково несамовита спека», наших триатлетів столиця Узбекистану зустріла не надто гостинно… Сильний дощ, помножений на вітер та низькі температурні показники дещо завадили спортсменам та спортсменкам продемонструвати максимум своєї майстерності. Плавальний сегмент вони долали в гідрокостюмах, адже вода сягала лише 16 градусів за Цельсієм.

«Загалом, моя участь у цьому старті мала на меті набір очок у світовий рейтинг, – коментує свій виступ Віталій Воронцов. – Цікаво, що до та після старту тут була нормальна погода, температура повітря 23 градуси за Цельсієм і сонячно… Але коли ми виходили на дистанцію, температура повітря сягала лише 10 градусів, падав холодний дощ. Як то кажуть, жара-Ташкент – але в нашому випадку вийшло не зовсім так…

Щодо самої гонки, то виплив я відносно нормально. На вело довелося їхати за першою групою практично наодинці, а вже на біговому відрізку я показав другий час і в підсумку фінішував на третьому місці». Зазначимо, що на фінішному відрізку трійка призерів трималася доволі щільно – усі троє володарів медалей фінішували з відривом у чотири секунди один від одного.

Дуже близькою до своєї першої міжнародної нагороди була також українка Марина Кирик, яка теж виступила в Ташкенті. За традицією, Марина не мала собі рівних на плаванні та протрималася в першій групі впродовж усього велоетапу. Однак травма ноги, від якої Марина не так давно відновилася, станом на зараз ще не дозволяє дівчині прогресувати в бігових навичках. Тим не менше, четверте місце на етапі Кубка Азії станом на зараз є її найвищим показником на міжнародній арені й лише додаватиме упевненості на прийдешні турніри. «Як на мене, Марина виступила непогано – я вважаю, їй вдалося показати після травми доволі хороший біг! Загалом динаміка її виступів позитивна, тому ми дивимося вперед з оптимізмом», – прокоментував результат Марини Віталій Воронцов.

Додамо, що попереду в перших номерів збірної України виступ на чемпіонаті світу з акватлону, який заплановано на кінець жовтня в Іспанії. А вже після нього – або ж Кубок світу з дуатлону, або Кубок Європи в Португалії.

Слідкуйте за оновленнями та вболівайте за наших!

Софія Прийма завойовує бронзу чемпіонату Європи U-23!

В італійському містечку Андало відбулася континентальна першість з крос-триатлону і крос-дуатлону – одного з найулюбленіших різновидів триатлону для українки Софії Прийми, яка має в своєму активі цілу низку міжнародних титулів та перемог саме в кросових дисциплінах.

Для Софії Прийми цей сезон є одним з найбільш результативних на внутрішній арені, однак до цілої низки золотих медалей чемпіонатів України сезону 2021, львів’янка додала ще й нагороду міжнародного зразка! В категорії U23 з крос-дуатлону, що включає етап бігу, велогонки та потім ще один етап бігу, наша 23-річна спортсменка завоювала третє місце.

«Це був один із найтяжчих стартів у моїй спортивній кар’єрі, – прокоментувала в соціальній мережі Instagram результати свого виступу Софія Прийма. – 8 км по італійських горах, 28 км вело з набором 1000 м і 4 км знову по тих же італійських горах».

У заліку Elite Women на чемпіонаті Європи з крос-дуатлону Софія Прийма стала 9-ю. А вже за два дні по тому на континентальній першості з крос-триатлону Прийма посіла 6-ту позицію в категорії U-23 та 15-ту в змаганні групи Elite. На початку вересня Софія Прийма в рідному Львові стала володаркою Кубка України на суперспринтерській дистанції й таким чином у 2021 році перемогла на всіх внутрішніх турнірах, в яких брала участь.

Аліса Колпакчи – бронзова призерка чемпіонату Європи!

Минулими вихідними в іспанській Валенсії відбувся чемпіонат Європи на олімпійській дистанції, а також континентальна першість з паратриатлону.

Збірна України традиційно була представлена своїм найсильніших складом: усі троє учасників Паралімпійських Ігор в Токіо, а також тренерський штаб на чолі з Романом Королем.

Найвище досягнення серед українських паратриатлетів підкорилося молодій, однак вже доволі досвідченій паратриатлетці Алісі Колпакчи! Дівчина, яка виступає в категорії з ураженнями опорно-рухового апарату PTS5, вже має за плечима участь у двох Паралімпіадах, низку міжнародних виступів та нагород, а також статус бронзової призерки чемпіонату Європи 2017 року. Алісі вдалося повторити це досягнення і цьогоріч у Валенсії!

Упродовж гонки, Колпакчи продемонструвала просто таки фантастичну швидкість на велоетапі та біговому сегменті! І там, і там киянка показала другий час, поступившись у цих компонентах лише чемпіонці Європи, бронзовій призерці Паралімпійських Ігор 2020 Клер Кешмоур з Великобританії. Проте, українка чимало програла суперницям на плаванні, тож навіть фантастичний спурт на вело та бігові не дозволили їй перевершити власне досягнення чотирирічної давнини. У підсумку Аліса випередила двох суперниць та дісталася фінішу третьою, – і цей результат є найкращим серед усіх українців, що цього уїк-енду виступали на ЧЄ в Валенсії!

Крім Аліси, в категоріях для незрячих та слабозрячих атлетів виступили паші паралімпійці Анатолій Варфоломєєв (гайд Роман Король) та Віта Олексюк (гайд Лілія Барановська). І хоча в цих категоріях ми цього разу не здобули нагород, результати наших паратриатлетів теж можна вважати доволі прийнятними! Зокрема, Анатолій Варфоломєєв посів 8-ме місце серед 13 паратриатлетів, тоді як Віта Олексюк фінішувала четвертою.

Результати виступів збірної України на ЧЄ

Вашій увазі – результати виступів збірної України на чемпіонаті Європи з триатлону на олімпійській дистанції.

ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ

2021 Europe Triathlon Championships Valencia| Elite Men
2021 Europe Triathlon Championships Valencia| Elite Women

Склад збірної України на ЧЄ

Вашій увазі – склад Національної збірної України, яка вже найближчими вихідними (25-26 вересня) виступить у Валенсії на чемпіонаті Європи з триатлону на олімпійській дистанції.

Вболіваємо за наших!

КУ у Львові: повернення Мартиненка, стабільність Прийми та хет-трик Маляра

Минулими вихідними у Львові організатори на чолі з віце-президентом Федерації триатлону України Богданом Михалусем влаштували справжнє свято спорту – відкритий Кубок міста з триатлону, в рамках якого відбувся Кубок України з триатлону на суперспринтерській дистанції.

Саме на початку осені Львів є по-особливому казковим! Зайвим свідченням того є юрби внутрішніх та іноземних туристів, багатометрові черги до культових закладів харчування, а також – його величність тритлон! Традиційно, на початку осені сотні аматорів та десятки атлетів-професіоналів з’їжджаються до столиці Галичини, щоб випробувати власні сили, поборотися за нагороди та призові. А також, користуючись нагодою, влаштувати самому собі експрес-екскурсію одним з найкрасивіших міст Старого Світу – бо ж траса дозволяє оглянути його від околиць і аж до самого центру.

Плавальний сегмент атлети долали в озері селища Бруховичі, що є елітним передмістям Львова. Велосегмент було прокладено трасою до самого міста, біг центром Львова і фініш безпосередньо перед Оперним театром! Загалом, у відкритому Кубку Львова взяли участь до півтисячі атлетів. Переважна більшість аматори (зокрема, в своїй віковій категорії 50-59 срібну медаль завоював президент ФТУ Юрій Горобець), однак було на кого подивитися і в змаганні професіоналів. На дистанцію вийшли багаторазовий чемпіон України Єгор Мартиненко, вперше після відновлення від травми перевіряла власні сили амбітна триатлетка Марина Кирик, ну і який же турнір у Львові й без місцевої улюблениці Софії Прийми, що видає просто таки шалений сезон на внутрішній арені?!

За підсумками плавального сегменту жодних несподіванок – першими з води вийшли Олексій Астаф’єв та Марина Кирик. Проте, враховуючи особливості суперспринтерської гонки, їм не вдалося забезпечити собі комфортний відрив від переслідувачів, і вже на вело в нас пішла інтенсивна зміна лідерів. Своє вагоме слово сказали швидкі на ногах Єгор Мартиненко та Софія Прийма, які наздогнали опонентів і тримали комфортний відрив аж до самого фінішу. У підсумку Єгор завоював свою другу поспіль перемогу на чемпіонатах України – а Софія виборола золото на всіх внутрішніх змаганнях, у яких брала учать.

Цікавою виявилася боротьба за весь комплект нагород, не лише за золото! Так, друге місце в змаганні чоловіків, а разом з ним і третій поспіль подіум на чемпіонатах України забезпечив мега-досвідчений триатлет з Дніпра Дмитро Маляр. На мить здалося, що в ретроспективі мікродуелі Мартиненко-Маляр всі ми переживаємо певне семи-восьмирічне дежа-вю. Адже свого часу ці хлопці боролися один з одним і були серед найсильніших не лише в Україні, а й у Східній Європі! Ну а бронзову нагороду, а разом з нею і перший для себе подіум у сезоні здобув Сергій Костенко з Запоріжжя.

У змаганні жінок Марина Кирик таки досягла свого і завоювала срібну нагороду. Але все ж таки її головною перемогою варто вважати не медаль, а рівне проходження всієї дистанції та повне відновлення від травми. Марина, як і Софія Прийма та Дарина Москаленко, готується до чемпіонату Європи, що вже за два тижні відбудеться у Валенсії. Тому все ж таки головним здобутком Кирик у Львові варто вважати розстартовку та збереження змагальних кондицій. Феєрично і десь навіть сенсаційно, але бронзову нагороду в змаганні жінок здобула одна з головних надій українського триатлону – 15-річна львів’янка Єва Сорока! І це вже її другий «дорослий» п’єдестал пошани у звітному сезоні. Браво, Єва! Браво Львів!!!

Додамо, що Кубок України на суперспринтерській дистанції для лідерів українського триатлону став одним з етапів підготовки до чемпіонату Європи на олімпійській дистанції (25-26 вересня). Окрім Прийми, Кирик та Москаленко, в континентальній першості також візьмуть участь Віталій Воронцов та Сергій Курочкін. А вже 3 жовтня в турецькій Аланії стартує чемпіонат Європи для молодших вікових категорій, де також візьмуть участь українські триатлети. Повний склад команди буде оприлюднено згодом.

Лев Медведєв: «За результати на ЧЄ в Кітцбюелі було багато критики, але я б не драматизував ситуацію»

У п’ятницю 10 вересня добігає кінця підготовчий збір у Буковелі, в рамках якого штатна збірної України закладала функціональний фундамент перед чемпіонатом Європи на олімпійській дистанції. До континентальної першості готується одразу п’ятеро українських триатлетів під керівництвом тренерського тандему Лев МедведєвСергій Яценко. Про останні новини з табору команди – в нашому матеріалі.

Склад збірної України, яка в період з 27 липня по 10 вересня пройшла підготовку до чемпіонату Європи: Віталій Воронцов, Сергій Курочкін, Софія Прийма, Дарина Москаленко та Марина Кирик. Команда відпрацювала запланований об’єм роботи на Івано-Франківщині – в селищі Яблуниця, що в Буковелі. Також в таборі команди декілька молодих триатлетів, які збагачуються необхідним досвідом перед міжнародними стартами у своїх вікових групах.

«Тут 950 метрів над рівнем моря, команда відпрацювала згідно плану і виконала практично весь об’єм запланованої роботи, – повідомив тренер Лев Медведєв. – Було декілька дощів, але це є норма – ми, як не як, в горах. Та й на будь-якому зборі в будь-якій країні ніхто не може бути застрахованим від примх погоди.

Саме на цій базі CHEVALIER PANORAMA в Буковелі до Паралімпійських Ігор свою групу готував Роман Король. Базу відкрили лише в січні цього року – інфраструктура, басейн, все як має бути. Але, на правду, мали місце деякі моменти дискомфорту в побутовому плані. До того ж, місце тут достатньо цікаве, але не ідеальне… Є свої плюси, є свої мінуси – як і скрізь. Але в Буковелі реальна проблема з біговими локаціями, немає стадіону. Ми якось викручуємося, проводимо бігову роботу в кросовому режимі. Доводиться від’їжджати на 20-25 кілометрів від бази для того, щоб побігати більш-менш рівні відрізки. Розбирати всі ці моменти і фактори станом на зараз я не готовий, вже в складі Тренерської Ради ФТУ ми все проаналізуємо після чемпіонату Європи.

Мікроклімат всередині колективу нормальний, робочий. Всі працюють в піднесеному настрої. Чи не тисне на триатлетів тягар відповідальності за, як багато хто вважає, незадовільні результати виступів на червневому чемпіонаті Європи в Кітцбюелі? Було багато критики, але я б не драматизував ситуацію… В нас триває зміна поколінь. Воронцов, Москаленко, Кирик – всі вони або ще U-23, або рік як вийшли з молодіжного триатлону. Тому в результатах на чемпіонаті Європи я нічого страшного не бачу! На жаль, Кирик там не змогла виступити через пошкодження, а Москаленко довше відновлюється від своєї важкої травми та дворічної паузи у виступах, ніж я очікував. Наша збірна якось аж надто різко омолодилася! Тому вимагати від неї результатів на міжнародній арені «тут і зараз» я б не став. Це природній процес у будь-якому виді спорту і в будь-якій країні.

Нам потрібно готувати цю команду на відбір до Олімпійських Ігор 2024 та 2028. Відбір на Олімпіаду в Парижі розпочнеться вже за півроку – для цього нашим спортсменам необхідно збагатитися змагальним досвідом та впевненістю, а також покращувати власні позиції в рейтинзі. Загалом, ми говоримо про семирічну перспективу і працюємо згідно чітко окресленого завдання», – підсумував Лев Медведєв.

Нагадаємо, що чемпіонат Європи на олімпійській дистанції відбудеться в іспанській Валенсії 25 вересня. До того часу, Дарина Москаленко вже найближчими вихідними виступить на етапі Кубка світу в Карлових Варах.

Дмитро Маляр: «Коли вихованці показуватимуть вищі результати за мої – тоді й настане час повісити кросівки на цвях»

Після чотирирічної перерви він не лише повернувся на дистанцію, а й став чемпіоном України! Один з найбільш відомих триатлетів з Дніпра Дмитро Маляр не гаяв часу, а посилено тренувався та разом з колегами заснував і вивів на серйозний рівень клуб RedHead.

Повернувшись у професійний спорт, Дмитро під кінець сезону завоював свої перші медалі на офіційному рівні – бронзову нагороду чемпіонату України з триатлону на суперспринтерській дистанції в рамках «Кубка Хортиці» в Запоріжжі, а півтора тижні тому Маляр здобув золото в Сухолуччі на внутрішній першості на довгій дистанції.

Ми поспілкувалися з атлетом про його медальний спурт, плани на наступний сезон та епічну перемогу над «королем» довгих дистанцій в Україні Антоном Блохіним.

«Я все ж таки казатиму правду – для мене перемога в Сухолуччі була метою, для мене це важливо! Це моя друга «половинка» в кар’єрі, дуже хотілося для себе зробити її добре. Звісно, мали місце особисті амбіції, за золоту медаль я хотів поборотися з Антоном Блохіним. Одноклубник і земляк Антон Вітолін дещо допоміг мені на плаванні, а далі вже я поставив собі завдання наздогнати Блохіна, не відпускати його на вело. Я прекрасно розумів, що не зможу з ним їхати рівно, в мене немає такої потужності на вело… Основну ставку зробив на біг, і мій план у підсумку спрацював.

Хоч а й на бігові вистачало пригод! Я трішки остерігався, адже після першого кола почали хапати судоми. Десь тоді я зрозумів, що поки не готовий до таких дистанцій – мої дистанції це все ж таки спринти, «олімпійка»… Але коли на другому колі прийшло усвідомлення, що я Антона наздоганяю – відкрилося «друге дихання», на ейфорії ноги самі побігли! Ну а тоді вже прийшло переконання, що я можу й перемогти.

Я дуже радий! Розумію та усвідомлюю, що в Сухолуччі не було перших номерів збірної України – за їхньої наявності мені навряд чи вдалося б здобути золоту медаль. Але потрібно користуватися моментом! Які плани надалі? Кубок України на олімпійській дистанції, який відбудеться у Львові найближчими вихідними. Можливо, це навіть було контрольне тренування перед Кубком України, де мені теж хочеться поборотися за місце на п’єдесталі.

Чи лишаюся я в профі на наступний рік? Загадувати не буду. Поки здоров’я дозволяє, залишатимуся на дистанції. Адже мені потрібно спортсменам з нашого клубу RedHead показувати гарний приклад, що тренер не лише теоретик – а й непоганий практик! Нехай дивляться, вони надихають мене – я надихаю їх. От така от синергія! А вже коли вихованці показуватимуть вищі результати за мої – тоді й настане час повісити кросівки на цвях.

Динаміку розвитку українського аматорського триатлону в цьому сезоні я оцінюю максимально позитивно! Це дуже здорово, що в нас додалися потужні старти в Києві від Triathlon Ukraine. Планку піднято максимально високо! Я розумію, що ми вже зараз можемо конкурувати з іноземними стартами. Також традиційно сильно відбулися турніри від TRIATMAN. Тому я переконаний, що ми вже можемо приймати велику кількість аматорів з-за кордону, а не лише їздити на турніри в інші країни».